Ліра
La rose
В нічну пору, саме тоді,
Коли на шовку густому,
Розкинулись цятки-зірки,
Свої дні проживає та, що служить народу.
З самого дитинства жила вона,
У світі людському сама самотою,
Хоча ще здавна зрозуміла –
Не тутешня вона ні тудою, ні сюдою.
Звалась дівчина славним іменем,
Мала м’які червоні пелюстки,
Мов вишні, вкриті інієм,
Та гострі-гострі шипи.
Ви вже, певно, здогадались,
Що перед вами та,
Кого квіткою кохання величають,
А назвисько її – троянда.
Всім вона відома, точно я це знаю,
А чи знаєте ви, що вона означає?
Бутон червоний справді кохання позначає,
А як стебло переломане – смерті дівчина ранньої зазнала.
Однак не дужає наша троянда –
Причина є простою:
Раніше всім люба –
Стала враз банальною.
Ось так буває і в житті:
Сьогодні – на піку популярності ти,
А завтра, як би ти цього не хтів,
Бовванієш серед ночі темної сам-один.
Знаєте, а розповідь моя не проста,
Зовсім не про квіти і ночі,
А про людей і життя,
Життя, в якому ми іноді троянди.
Відредаговано: 30.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
