Ліра

Позачасся

Як добре жити в позачасся,
Коли немає рамок строгих.
Бо лиш тоді з'являється завзяття
Для виконання справжніх справ.

"Позачасся" – миле слово, правда?
Тут можна те, чого нема ніде.
І дуже шкода, що тільки тут життям
Приходиться тішитись нам.

Обожнюю, що тут, де лиш позачасся,
Де сонце яскравіше, а трава – зеленіша,
Можемо відчути справжнє щастя,
Поки природою звучить улюблена пісня.

Я собі дарую в позачассі
Вітру шум і промінчик сонця.
А ти мені пообіцяй на яву,
Що будеш зі мною завжди.

Amalia Westmacott

Подобається

#4797 в Різне
#1136 в Поезія

У тексті є: поезія, кохання, віршована реальність

Відредаговано: 30.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись