Я думаю про тебе щодень,
Про милу усмішку твою й цвіт очей.
Про те, як кажеш всім, мовляв:
"Та я її ніколи не кохав!"
Про те, як при цьому ти червонієш,
А разом з тобою й я, розумієш?
Про те, як ніжно мене цілуєш,
Поки ми разом слухаємо вітру весняного шум.
Прикладів багацько, їх важко всіх згадати,
Адже не так багато у нас часу літати.
На крилах нашого кохання,
Коли в усьому світі лиш "ти" і "я" важливі.
Ось нарешті і кінець травня прийшов,
І я вже подумала, ти від мене пішов.
Але ти лиш взяв мою руку в свою,
І пошепки проказав пісню улюблену мою:
"Чи станеш ти моїм незвичним другом,
Чи переступиш ти весну і підеш зі мною в літо?"
Не злічити радості в очах моїх,
Якщо лише по сльозинкам щастя, що вже встигли впасти.
Я дивлюсь на тебе і кажу твоє улюблене "так",
Що його мені ніколи не надокучить промовляти.
Від нині й до смерті часу,
Мене поглинає все більший мажор.
Я думаю про тебе щодень,
Про милу усмішку твою й цвіт очей.
Відредаговано: 30.03.2024