Ліра
Ліра
В множинності літа і зеленої листви
Жила собі дівчинка Ліра, сама на самоті.
Була вона мрійлива й гарна,
Точно мов святковий день.
Щодня до зеркала дивилась Ліра,
І того, чого мовби й нема, побачити хтіла,
Так одного дня в середині липня
Ліра, намагаючись розгледіти кожен сантиметр свого тіла,
Друга віднайшла.
Вони були такі, мов дві крапельки води,
Однак звались точно рівно навпаки.
Сміялися і гралися серед множинності днів весни,
Ділили між собою те і се вони.
Однак в їх домі стало щось неладне,
Навіщо почала мама Ліри валізи збирати?
Відповідь проста і складна,
На поріг ступила вона –
Кровопролитна і жадібна війна.
Мусила Ліра мамі й батьку помагати,
Однак крім плачу і сліз нічого не могла дати.
Такі дії батькам були незрозумілі,
Мовляв: "Що стало нашій Лірі"?
Відповіді Ліра не давала,
Лише зі сльозами на очах безмовно мовчала.
Минали тижні й місяці,
І ось уже між ними кілометри і міста,
Як Ліра нічого вдіяти з собою не могла.
Вже закінчилась війна і все розквітло на тлі весни,
І Ліра стала вже доросла і ще тихіша,
Адже не могла відкрити душу ще комусь вона,
Поселилась вже там та,
З якою вони мов дві крапельки води,
А звуться точно рівно навпаки.
Відредаговано: 30.03.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
