19. Нестримне бажання

Тимур

І навіть коли входимо у білі двері й вдихаємо пахучий аромат аромасвічок, я досі не можу второпати, де ми знаходимося, аж поки дівчина з високим хвостом на голові й білосніжною усмішкою не каже:

– Вітаю у спа-салоні “АкваРум”. 

Я розгублено киваю, Еріка називає своє ім’я, тоді машинально розраховуюсь за наше майбутнє дозвілля, і лише після цього нам пропонують переодягнутися, вказавши на роздягальню.

Ніколи ще не бував у таких закладах раніше, бо вважав, що вони створені суто для жінок. І зараз теж ніяк не второпаю, навіщо це дівча мене сюди притягнуло, і пояснень після мого запитального погляду від Еріки не слідує. 

“Можливо, просто знущається? – роздумую, зачинившись у маленькій роздягальні, де в шкафчику на мене чекає білосніжний халат. – Чи мститься? Все ж таки є за що! Я втягнув Еріку в історію з пограбуванням, дозволив собі торкнутись забороненого плоду, ще й вчора сильно засмутив. Але, хай там як, а не дозволю собі накласти на обличчя масочку, навіть якщо вона даруватиме безсмертя. Не дам Еріці приводу наді мною потайки реготати чи відверто знущатись, підбиваючи на жіночі процедури. Тож якщо вона таке планувала, то дарма. Чоловічу гідність я не втрачу!”

– Чомусь мені хочеться звідси піти, – кажу Еріці, коли вона тільки-но виходить з роздягальні. 

Але, оглянувши її струнке тіло в відкритому купальнику, вирішую не стояти на своєму. Блакитний бюстгальтер вигідно оперізує її стан, підіймаючи груди, а тонкі стрічки-шлейки на спині та над пупцем виглядають зав’язаними абияк, наче поспіхом. От-от розв’яжуться – і тканина впаде до ніг, виставляючи на показ усі принади звабливого тіла. 

– Раніше не доводилося бувати у подібних закладах? – цікавиться Еріка, яка повертається до мене й тепер йде спиною вперед.

–  Ще запитуєш? Хіба що в минулому житті, якщо був якоюсь кралечкою.

– Чоловіки теж відвідують чимало процедур у спа, повір. Тут широкий спектр послуг. Тобі навіть сподобається, Тимуре, – Еріка тягне мене за собою за руку, вище зап’ястка, бо, мабуть, думає, що можу втекти. 

І тепер, коли бачу тонку смугу тканини, яка зникає поміж сідниць, розумію, що таки затримаюся. 

“Чоловічі слабкості... Що тут ще сказати? ”

І лиш коли Еріка зупиняється, попереду помічаю басейн. Він нагадує джакузі з мого номера, але за розмірами значно більший. Уся кімнатка задекорована синьою плиткою, яка утворює малюнок. А ще звертаю увагу на акустику через яку кожний звук видається глухим. 

– Такий відпочинок, в принципі, пережити зможу, – зістрибнувши з імітованого берега, занурююся у воду одразу після Еріки, котра спустилась у басейн сходинками. 

Моя подружка усміхається й присідає, ховаючи свої краєвиди у прозору воду, яка завдяки синьому дну видається блакитною. А тоді лягає на випуклість у кутку басейну, що утворює собою шезлонг з плитки. І тепер її тіло знаходиться лише на декілька сантиметрів над водою. І завдяки прозорості води мені видно, як вона закидає ніжку на ніжку й ледь прогинає спину, побіжно сплівши пальці за головою. 

– Добре тут. Правда? – питає вона, повернувшись на мить до мене.

– Угу, непогано, – чесно зізнаюсь. – Але вночі у казино все ж буде веселіше. Це я тобі обіцяю.

Еріка натискає ледь помітну кнопку біля себе й вода починає бурлити декількома фонтанчиками зсередини. 

– А з гідромасажем взагалі ка-а-айф…. – солодко видихає, і її ледь помітний стогін дещо нагадує. Тепер я напружений від того, що збуджений. 

“Напевно, це через той ром!” – знаходжу найбезглуздішу причину, яка насправді лише каталізатор. В якусь мить себе контролювати, коли поруч пропливає це дівча, стає аж надто складно. Все більше втрачаю контроль з кожною наступною хвилиною. Хочу рвучко наблизитись до Еріки й вдихнути запах її шкіри, немов якийсь маніяк. Притягнути до себе й…

– До речі, приміщення поруч – це інфрачервона сауна. Підемо зараз? – питає вона, перебиваючи мої хтиві думки.

Одразу вилазить сходами з басейну й прямує до сауни сама. Слідом за нею, звісно, не йду. Розумію, що там приховувати й стримувати своє збудження не зможу. Втім, Еріка швидко повертається, як тільки хоч трохи змушую себе перемкнутися, й пропливає просто біля мене, немов навмисно давши роздивитися пружні сідниці у всій красі.

“Знущається? Випробовує мене? Без сумнівів!”

– З мене досить! – констатую, аби припинити свої тортури. – Я вже дійсно наситився цим відпочинку, тож з тобою чи без повертаюся у готель.

– Але у нас ще масаж!

– Без мене, Еріко.

Стаю на першу сходинку, але Еріка хапає мене за плече й змушує повернутись назад. І поки у німому спантеличені повертаюсь до неї, вона наближається до мене впритул, аж поки, зрештою, не торкається своїми губами моїх. Робить це настільки ніжно й солодко, наче коштує морозиво. І цим несподіваним цілунком зовсім мене спантеличує.

– Знаєш, я вчора зрозуміла, що не хочу себе ні в чому обмежувати, поки знаходжусь у Ростріті, – пояснює вона, коли відпускає губи.

– А як щодо наслідків? – натякаю на неї як на жертву. – Як пізніше бути з ними? Чи ти сподіваєшся, що я, волелюбний егоїст, якось змінюся? Навряд чи, Еріко.

– Ні, – заперечно хитає головою і водночас з цим стискає мої плечі. – Зникнемо один для одного, як тільки все завершиться, – запевняє Еріка. – Головне, що одразу отак домовились, бо тепер ніхто ні на що не сподіватиметься. І дякую тобі за чесність. 

Через силу змушую себе повірити в її слова, що проблем не буде. І все ж підозрюю, що в кінці спільного шляху легко попрощатись не вдасться. Втім, це буде пізніше, а зараз над усе хочу ризикнути. Я завжди це робив, і цього разу собі не зраджу. 

Палко впиваюся у цю дівчину, наповнюючи свою посудину потреб екстазом від дотиків до її тіла. Шаленію. Вмираю і відроджуюся знову. Наш зв’язок відчувається не лише на фізичному рівні, але й на значно глибшому. І через це все сприймається гостріше й набуває нових відтінків, які не дарувала мене ще ні жодна юна дівчина, ні зріла жінка, з якими бував раніше.