Розділ 3

Уривок з листа 2019 

   Знаєш, сину, твоя мати ніколи не хотіла дітей. Як я її тільки не впрошував, вона не піддавалася. І, якби я не підмінив її таблетки, ти б ніколи не з'явився на світ. Це, напевно, звучить жорстоко, але це правда, і ти мусиш її знати. Це моя сповідь перед тобою. Але далі буде лише гірше…

Павло(розповідь із зворотньої сторони конверта)

1958 рік 

   Мене влаштовувало все у Елізабет, її пиха, владність, одержимість, бо, зрештою, я і сам став таким же. Але я дуже хотів дітей, мріяв про сина, як і кожен чоловік.  Як я її тільки не переконував, вона була непорушною. Наче не чула мене і лише казала:

- Павле, нам діти не потрібні. Це не наша місія.

- Та яка до біса місія? Я хочу дітей, дуже хочу. Хіба може бути щось важливіше за дітей? - із сльозами на очах запитав я.

- Може бути. Це їхня відсутність, - крижаним голосом відповіла вона. 

   Після її слів я зрозумів, що вона ніколи не погодиться завагітніти. І вирішив схитрувати. 

   У той час Елізабет активно пропонувала продавати препарат "Enovid". Його винайшли минулого року, у Німеччині, здається, вже не пам'ятаю точно. Спочатку він призначався для нормалізації менструального циклу у жінок, проте Елізабет стверджувала, що він діє, як протизаплідний засіб. Для неї це було спасінням. Вона регулярно приймала ці чудо-пігулки, без остраху завагітніти. Вона активно пропонувала його жінкам, всіляко просуваючи його у пресі. І виявилася правою, бо уже в 60-х роках цей препарат активно продавався, як протизаплідний. Тисячі жінок нарешті видихнули з полегшенням, а особливо цьому була рада Елізабет. 

   Тож я пішов на відчайдушний крок, підмінив їй пігулки, зробив усе делікатно, щоб вона не запідозрила. І вона таки завагітніла і, на щастя, я зрозумів це швидше від неї.