Жителі Лост Стріт

Попри таємничу атмосферу та нескінченні дощі, Лост Стріт був домом для звичайних людей, які намагалися жити своє життя, ніби всі темні історії не мали до них жодного стосунку. Серед них особливо виділялася Лілі Свотсон — талановита та розумна дівчина. Її довге каштанове волосся та зелено-карі очі завжди привертали увагу, але не це робило Лілі особливою. Вона була книголюбкою, і навіть у такому похмурому місті знайшла для себе острівець світла в своїй домашній бібліотеці. Тисячі книг заповнювали полиці в її кімнаті, і кожна з них була для неї вікном у світ, далекий від темного Лост Стріт.

Лілі завжди посміхалася, на відміну від більшості жителів міста, які рідко бачили привід для радості. Її посмішка, якою вона щедро ділилася з оточуючими, надавала місту хоч трохи світла і тепла. Вона любила навчання і ставила його понад усе, тож кохання та відносини не займали жодного місця в її серці. Для неї найважливішим було знання і майбутнє, яке вона намагалася вибудувати.

Чак Постмор, білявий хлопець з блакитними очима, відомий своєю веселою вдачею, не міг не помітити Лілі. Він часто проявляв до неї симпатію, знаходив можливості допомогти або просто поговорити, але всі його спроби наштовхувалися на її байдуже, але дружелюбне ставлення. Лілі вважала Чака хорошим другом, але кохання було для неї чимось віддаленим, чимось, чому можна буде приділити час пізніше.

Роуз Пострім, рудоволоса дівчина з яскраво-зеленими очима, отримала прізвисько "небесна манна" за свою природну красу та невимушену доброзичливість. Вона була вірною подругою Лілі і часто підтримувала її у всіх починаннях. Але в серці Роуз зберігалася таємна симпатія до Чака. Вона не раз мріяла про те, щоб він звернув на неї увагу, але знала, що його серце захоплене Лілі.

Чак Постмор мав сестру-близнючку Ванесу. Їх схожість здавалася лише зовнішньою. Ванеса, з білявим волоссям і блакитними очима, вела себе так, ніби їй було все дозволено. Вона була королевою школи і завжди домагалася свого. Її характер робив її непередбачуваною і часто жорстокою до оточуючих. Ванеса любила контролювати ситуацію, а особливо — увагу хлопців. Нещодавно вона зацікавилася Стівіном Лостіним, найбільшим хуліганом школи, сином шерифа.

Стівін був зовсім не таким, як його батько. Його каштанове волосся, карі очі та бунтарський характер зробили його королем школи, але він не був типовим хуліганом. Стівін був розумний і хитрий, майстер маніпуляцій. Він міг знайти слабке місце у будь-кого, і цим користувався, не задумуючись двічі. Його не цікавили правила — він сам їх встановлював.

Кожен із них жив своїм життям у цьому містечку, де на перший погляд все здавалося спокійним, але за завісою повсякденності ховалися потаємні бажання, мрії та страхи. Лост Стріт тримав усіх у своїй павутині, навіть якщо вони цього не усвідомлювали. І незабаром усі ці життя почнуть переплітатися так, як ніхто не міг передбачити.