Лорин день

1

 

Машинка робила свої останні витискальні оберти, доварювалась гречка.  На підвіконні на старих вишитих серветках спав чорний кіт. Незважаючи на спеку – вікно було щільно зачинене, вона не любила мух. Лора відсунула кашу і поставила турку. Кухня заповнилася запахом хорошої кави. Не зловживаючи спиртним і кинувши палити – кава була для неї важливою. Щоб не слухати свекрушених розмов ніпрощо в стилі: «Який хороший у нас кіт, сусідка випрала плаття, яке я ще не бачила, а вчора по телевізору я дивилася ток-шоу, а ти бачила?», вона взяла чашку і пішла надвір. Це було її улюблене місце. Ранкова свіжість була ще не зіпсована транспортом і людьми. Ця примітивна, зроблена власноруч старенька бесідка під кронастим горіхом давала якийсь неймовірний спокій. Звідси не хотілось іти. Але чашка спорожніла, а з кухні донеслася тріумфальна мелодія пральної машинки, треба йти вішати одяг.

Лора любила розвішувати випраний одяг. Вона його нюхала, підбирала по кольору прищепки і прищепала комплект до комплекта, щоб милувалось око. Знімати, прасувати і складати по шафах вона не любила. Сусідка Вєрка пенсійного віку, яка жила за парканом, сновигала подвір’ям, але не мала звички вітатися першою, навіть, якщо впритул до неї наблизитись. Сьогодні вана мала з’ясувати нарешті причину такого ставлення Вєрки-хохотушки (так її колись прозвали за надмірний голосний сміх, хоча вона вже тепер не сміялася) і побачивши сусідку, яка шмигнула за сараєм на лавку гукнула:

  • Доброго дня! А чого Ви не вітаєтесь, я Вас чимось образила?
  • Добрий день, та ні, тобі так здалося, – промимрила хохотушка червоніючи та не очікуючи такого словесного нападу Лори.

«Цікаво буде подивитись на неї, коли ми нарешті розберемо старий дерев’яний сарай за яким роками на лаві ховається непривітна стара діва, де вона сидітиме?» Посмакувавши цей епізод, Лора пішла в хату.

Розкидані іграшки і непристелені ліжка не надихали на творчість. Так і цього ранку поки вона все поскладала і приготувала обід, прийшла старша донька зі школи і знов ніякого спокою.

  • Ма, що їсти?
  • Гречка, салат і варені яйця.
  • Фе, знов та гречка, а ти не могла щось нормальне зварити? – Яна нагло дивилася в очі матері.
  • То стань і приготуй собі нормальне, я теж поїм.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше