Нове призначення. Зустріч з Анею

Несподівано, після Нового Року 11 ескадру відправили на відпочинок в глибокий тил, до Криму. Тут всі раптом дізналися, що їхнє авіакрило покинули Войцех Пісоцький та Вальтер Майер, отримавши призначення командувача 11 ескадрою, та його заступником відповідно. Коли вони прощалися, до них несподівано завітав призначений командувачем другого флоту генерал Максим Свириденко. Привітавши Пісоцького та Майера, Свириденко звернувся до Олексія.

— Я пам’ятаю, той день коли ти, Олексій Данилюк, потрапив до нашого авіакрила, ще зовсім молодим недосвідчений новачком. За ці роки ти значно змужнів, підріс, набрався досвіду. Сьогодні, я уповноважений повідомити, що віце-полковник Олексій Данилюк призначений командиром третього авіакрила, 11 ескадри. Ось накази – про призначення та присвоєння звання віце-полковника. Твоїм заступником призначено майора Ніяра Аблаєва.

Потягнулися дні відпочинку, які одночасно використовували для тренувальних польотів та підтримки боєготовності. Місто Джанкой. Це невелике місто стало пам’ятним для Олексія Данилюка. Саме тут він познайомився з Анею. І ця зустріч назавжди змінила його життя, наповнивши його новим змістом. Третє авіакрило тимчасово розмістили на місцевому летовищі. Тут вже базувалася одна з авіагруп ППО. Це була жіноча авіачастина, яка повинна була прикривати Північний Крим і літала на винищувачах Гайдамак-9. Одного разу, одна з дев’яток піднялася у повітря і виконала над летовищем цілий каскад фігур складного пілотажу.

— Хто керує літаком? – спитав Олексій дівчат-пілотів, які цілим натовпом не зводили поглядів з повітряного акробата.

— Це наш командир ескадрильї, капітан Анна Кирилюк, – відповіли йому відразу кілька дівчат.

А Гайдамак-9 тим часом здійснив посадку, ліхтар кабіни відкрився і з нього вибралася гарненька дівчина в льотному екіпіруванні. Ось вона скинула шолом і вітер розкуйовдив її світле довге волосся. «Яка ж вона вродлива».

Увечері господарі влаштували прийом для їхнього авіакрила. Були і танці. Тут Олексій знову побачив Аню. І не міг відвести від неї погляду. Але підійти не наважувався. Його стан помітив Іван Марченко.

— Командире, запроси дівчину на танок. І не бійся. Ти з мессерами та фоккерами не боявся схрестити траси, а тут крильця опустив. Підходь, я відчуваю що все буде добре.

Ніяковіючи Олексій підійшов до Анни Кирилюк і запросив її на танок. Вечір промайнув непомітно. Потім була прогулянка під похмурим зимовим небом до будиночків де проживали дівчата-пілоти.

З того часу їх зустрічі стали постійними. А потім, коли 11 ескадра покинула Крим, Олексій з нетерпінням чекав листів від Ані і ледь не щовечора писав сам.