Блиск тисячі сонць. Кінець Пенемюнде

Доки поблизу далекого Іваново Олексій та його побратими святкували нагородження своїх командирів, коли вечірні сутінки опустилися на аеродром стратегічної авіації поблизу Василькова, на летовище прибув чорний автомобіль у супроводі двох вантажівок з автоматниками. З нього вийшла людина в сірому плащі.

— Пане президент, екіпажі бомбардувальників Пластун-8 до виконання завдання готові, – доповів йому стрункий генерал в льотній формі.

Вони удвох попрямували до двох незвичайних літаків. Це були плоскі чотиримоторні машини, без фюзеляжу та стабілізаторів хвостового оперення. У польоті машиною керували за допомогою системи закрилків. Політ стабілізував новітній бортовий комп’ютер. Ця конструкція носила назву «літаюче крило». Обшивка та конструкції літака виготовлені з надміцних неметалевих матеріалів. Літаки були вкриті спеціальним покриттям, яке гасило радіохвилі. Це були секретні літаки непомітні для радіолокаторів. Вони були здатні піднятися з бомбовим вантажем на висоту понад 16 кілометрів, недосяжні для винищувачів німецької ППО та зенітної артилерії. Обидві машини були пофарбовані в світло-сірий матовий колір. Біля кожного літака виструнчилися по 8 чоловік екіпажу. Командири по черзі доповіли.

— Пане президент, екіпаж до польоту готовий, командир майор Яненко.

— Пане президент, екіпаж до польоту готовий, командир майор Новак.

Володимир Бутко скомандував:

— Вільно! Підійдіть до мене.

Пілоти оточили його. Президент дістав пачку фото.

— Об’єкт для удару ви вивчили?

— Звісно, знайдемо в темряві із заплющеними очима, – відповів майор Новак.

— Якщо будуть хмари скинемо бомбу з допомогою радару, – додав майор Яненко.

— Ось погляньте на фото. Тепер ви зрозумієте, чому вас так довго тренували, і чому після скидання бомби треба опинитися подалі від цілі в момент її вибуху. Це незвичайна бомба. Хоча вона важить не більше чотирьох тисяч кілограмів, сила її вибуху еквівалентна вибуху 15 тисяч тон тротилу. В її основі лежить реакція ядерного розпаду важкого хімічного елемента урану-235. Ціллю буде ракетний центр Пенемюнде. Там німці створюють ракети для обстрілу міст країн Коаліції. Я вам можу розкрити таємницю – ми вже першими створили таку зброю і застосуємо її раніше ніж німці створять свою. Ваш сьогоднішній політ вплине на подальший хід війни і можливо прискорить її закінчення.

— Завдання буде виконано! – одночасно відповіли пілоти.

— Тепер з Богом!

Пілоти зайняли свої місця в літаках. Заревли мотори. Бомбардувальники вирулили на смугу, розбіглися і злетівши попрямували на захід. Поступово на землю опустилася ніч. Проте з допомогою приладів «Сова» пілоти добре бачили один одного, землю та поодинокі хмари, які поступово танули з настанням ночі. Скоро вони одягнули кисневі маски на великій висоті. Ось нарешті висота 14 кілометрів. Крейсерська швидкість – 700 кілометрів на годину. До цілі якихось дві години польоту. Повне радіомовчання.

Дві години потому нарешті острів Узедом. Недосвідчене око не могло виокремити його з масиву суходолу, оскільки острів був відділений від нього лише вузькими звивистими протоками. Майор Новак спрямував свій літак вздовж берегової смуги. Саме його літак несе бомбу. Бомболюки іншого літака завантажені листівками. Ціль в північно-західній частині острова, треба шукати округлий півострів. Ось нарешті і ціль. Жодна хмара не заважає, люк відкрито. Літак точно ліг на курс. Майор Новак чекає доки штурман скине вантаж. Раптом літак ніби полегшав і в ту ж секунду штурман Сергій Кузьмін доповів:

— Готово, бомбу скинуто.

Обидві літаки, розвернувшись на 150 градусів вправо зі зниженням, набираючи швидкість помчали у бік відкритого моря. Екіпажі одягають світлофільтри. Бомба з коригованим падінням наведена точно на об’єкт падає вниз. Новак рахує секунди. Бомбу дещо сповільнює стабілізатор. Проходить трохи більше хвилини. Раптом сліпучий спалах, ніби на них навели велетенський прожектор. Незважаючи на світлофільтри, пілоти бачать як на землі розростається велетенська вогняна куля. Навколо неї палають суцільні пожежі. Потім починає підніматися вгору багряний стовп, який перетворюється на підсвічену багряним вогнем грибоподібну хмару. Потоки, які нагадують киплячу лаву розлилися по острову. Літаки сильно струсонуло, а потім вони ніби провалилися в невидиму яму – їх наздогнала ударна хвиля вибуху. Літаки знову звернули на суходіл щоб скинути листівки, в яких місцеве населення попереджали про небезпеку радіоактивного опромінення на місці вибуху. Тепер можна набирати висоту. Два бомбардувальники знову піднявшись на висоту 14 кілометрів взяли курс на південний схід.

Вранці українське радіо вже передавало новину, що першою в історії атомною бомбою знищено німецький ракетний центр Пенемюнде на острові Узедом. В цьому ж випуску було повідомлено про обстріл першими крилатими і балістичними ракетами кількох промислових та військових об’єктів на території Третього Рейху.

Кілька днів потому, до ставки Гітлера Вольфшанце підкотило малопомітне чорне авто. Його пропустили без затримок. З нього вийшов чоловік в мундирі групенфюрера СС і без затримок, навіть без обшуку його пропустили до фюрера.

— Хайль Гітлер! Мій фюрере, группенфюрер фон Арденне прибув за вашим наказом.

Господар кабінету ліниво кивнув і запропонував сісти. Фюрер за останній час змарнів. Погані новини з усіх фронтів, повітряні атаки на Німеччину, які щодня посилювались помітно підкосили його. А остання новина про знищення Пенемюнде фюрера просто ошелешила. Гість присів на канапку. На столі перед Гітлером були розкладені фотознімки. Гітлер вказавши на них спитав: