Над лісами Підмосков’я

Висота 8000 метрів. Дихальна маска закриває обличчя. Данилюк веде свою четвірку маятником вздовж лінії фронту. На заході ідуть запеклі бої. У смертельній каруселі зійшлися сотні літаків. То тут то там крутяться ніби комарі-товкунці клубки машин. Олексій побудував стрій своєї групи широким пеленгом для кращого огляду простору. Крім того оператори РЛС оглядають простір і тримають з ними постійний зв’язок. На півдні, на межі видимості курсує четвірка Ворожейкіна, а на півночі, ледь помітні чотири цятки – літаки групи Вороніна. Внизу з’явився одинокий літак – підбитий Пе-2 тягнеться на схід.

— Данило, увага. Ціль під вами, два літаки. Ідуть на схід. Висота – 6000 метрів, – передали оператори РЛС.

Ось Данилюк помічає два літаки – Ме-109 ідуть на схід. Вони заходять на сонце націлюючись на підбиту «пєшку». «Не так швидко» – подумав Олексій, заходячи на сонце.

— Михайленко, прикрий, атакуємо, – передав він ведучому другої пари.

Олексій із Томом Мітчеллом пікірують вниз заходячи у хвіст мессерам. Ведучий у прицілі. Ось вони вже на відстані близько сотні метрів, позаду і трохи нижче. Олексій тисне на гашетки. Черга розпорола черево мессера. За ним потягнувся струмінь чорного диму, з розчахнутого черева вирвалося полум’я. За мить ворожий літак перевернувся на спину, розгорівся мов сірник і спрямувавши ніс донизу став падати. Одночасно, від черги Тома у іншого мессера відлетіло крило і він закрутившись у штопорі також попрямував до землі. Екіпаж «пєшки» тільки тепер помітив і мессерів і пару Гайдамак. Набираючи висоту, Олексій повів свою четвірку до лінії фронту. Висота знову 8000 метрів. І тут вони натикаються ще на одну пару мисливців. Вони націлилися з боку сонця на трійку ілів у супроводі двох лаггів. Пілоти лаггів помічають Ме-109, кидаються навперейми. Мессери різко свічкою ідуть вгору і самі потрапляють у приціл Олексія і Тома. Німці помічають їх раптово, з близької відстані і переводять літаки у падіння. Але пізно. Черги Олексія і Тома одночасно прошивають обидва Мессершмітти. Один вибухнув у повітрі, інший загорівшись розвалився на шматки. Несподівано для себе Олексій і Том вриваються у вир повітряного бою. Аерокобри ведуть бій з фокке-вульфами та мессершміттами. Пара фоккерів лізуть угору. Ведучий потрапляє у приціл Олексія і черга згори вниз прошиває кабіну і фюзеляж. Фоккер яскраво спалахнув. В ту ж мить черга випущена з Аерокобри знизу підпалює іншого фоккера. Олексій і Том пішли вгору, але тут же відразу Данилюк перевертає машину через крило і розстрілює фоккера, який намагався атакувати ще одну Кобру. Мессер кидається напереріз Дев’ятці Олексія. Олексій з ковзанням кидає літак під мессера уникаючи атаки. Том Мітчелл напоготові – миттєво зрізає худого чергою раніше ніж той встигає відкрити вогонь. Вниз полетіли лише палаючі уламки. Трохи збоку на захід тягнеться підбитий мессер. Атака згори і Данилюк відправляє його на землю. Німці відходять на захід. Кобри, Трійки та Лавочкіни їх переслідують. Данилюк і Том набирають висоту і приєднуються до пари Михайленка.

Ескадрилья Данилюка четвірками приземляється. Вище над ними кружляє четвірка прикриття – вони суворо дотримуються інструкцій. Виявилось, що група Ворожейкіна збила дві пари мессерів-мисливців, а Воронін підловив і відправив униз розвідника-коригувальника Фокке-Вульф-189.

Згодом повернулися 16 Мустангів Девіда Сміта, які прикривали групу Пе-2. Над ціллю їх зустріли 12 Ме-109. Сміт наказав одній вісімці прикривати «пєшки», а сам на чолі іншої атакував німців. Мессери спікірували вниз і помітивши, що Мустанги увійшли в піке вслід за ними, азартно їх атакували на віражах, вважаючи що мають справу з важкими винищувачами супроводу. Сміт одного за іншим збиває двох. Лише коли спалахнули ще два мессери, німці второпали, що з цими Мустангами щось не так, замість важких винищувачів супроводу з ними ведуть бій винищувачі полегшеної модифікації, які не поступалися мессерам на віражі, на середніх і малих висотах, зате мали велику перевагу у швидкості. Мессери почали виходити з бою і потяглися на захід. Тоді Сміт наказав другій четвірці, яка знаходилася вище атакувати їх. Ще два мессери загорівшись знайшли свій притулок на землі. Наздоганяючи групу Пе-2 американці наштовхнулися на одинокого Ю-87, який з димом тягнувся на захід. Ще одна атака Девіда – і Штука яскраво спалахнувши пішла до землі. Це була двадцята перемога Девіда Сміта.