Мисливці у хмарах

Негода затяглася. Дощі поступово перейшли у снігопади, вдарили морози. Лише іноді, коли хмари піднімалися вище вони літали під Сталінград. Користувалися радарами. Свириденко заборонив літати під хмарами побоюючись, що будуть втрати від зенітного вогню. Олексій літав або як ведучий з Ворожейкіним або з Пісоцьким як ведений. За цей час Олексій збив мессера і три Юнкерси-88. Схоже це були розвідники погоди.

І раптом радіо повідомило про великий наступ російських і українських військ. Спочатку росіяни почали масований наступ з Саратовсько-Улянівського плацдарму і прорвавши оборону румунських та італійських військ звільнили місто Борисоглєбськ. Одночасно одна з українських армій перейшла в наступ їм назустріч, вийшовши з укріпленого району. Хорватська дивізія, яка займала позиції в цьому районі несподівано для німців перейшла на бік українських військ. В німецькій обороні утворилася велика діра, якою і скористалася українська армія. 23 листопада союзники з’єдналися на південний схід від Воронежа, замкнувши кільце оточення, в якому опинилося 5 німецьких армій. Гітлер спробував врятувати оточені війська групи армій Волга. Проте наступ трьох німецьких армій захлинувся. Прорвати кільце їм не вдалося. І тоді, щоб підтримати оточені війська Герінг організовує повітряний міст. Щодня, вдень і вночі, незважаючи на погану погоду десятки транспортних літаків Ю-52 без прикриття винищувачів намагалися пробитися до оточених, скинути їм продовольство, боєприпаси та вивезти поранених. Олексій відмічав неймовірну сміливість німецьких пілотів, які йшли на смертельний ризик. Цей період стає зоряним часом обладнаних радіолокаторами винищувачів Гайдамак-7, Гайдук-7 і Характерник-7. Хмари тепер не могли сховати ворожі літаки, швидше навпаки, вони ховали у нічній пітьмі, хмарах, тумані та імлі хижаків, які на них полювали. Але літали в основному найдосвідченіші пілоти, часто не парами а поодинці. Нерідко один мисливець за політ знищував по 5 – 6 транспортників Ю-52. Олексій довів свій рахунок збитих до 90 машин. У більшості випадків німці навіть не бачили винищувача, який їх атакував. Приблизно таку ж кількість збитих мали на своїх рахунках Свириденко, Пісоцький і Майер. Але на відміну від Олексія у них були збиті літаки за період П’ятимісячної війни, а у Пісоцького ще й за вересень 1939 року. Ворожейкін довів лік збитих до 50.

Перед Новим Роком небо трохи прояснилося. Нижня межа хмар піднялася на висоту метрів вісімсот. Німці літали все рідше, оскільки в них вже майже не було літаків. Один за одним пішли у політ Пісоцький, Майер, Татаренко, Ворожейкін і Данилюк. Олексій ходив довго, стежачи за невеличким екраном радара. Радар, компас, радіокомпас, гірокомпаси, авіагоризонт, висотомір дозволяли без проблем літати в будь-яку погоду без ризику заблукати або розбитися. Літаків ворога у повітрі не було. Наземні оператори радарів також довго мовчали нікого не виявивши цілей. Час патрулювання вичерпано. Олексій взяв курс додому. І в цей час станція наведення передала, що з півночі на південь рухається велика ціль. Олексій вискочив у великий просвіт між хмарами в якому сяяло сонце і побачив одинокого Ю-52. Зайшов йому у хвіст. Ворог був приречений. Олексій почав одну за одною прослуховувати частоти. Ось він наштовхнувся на частоту на якій працювало радіо Юнкерса. Німці панічно повідомляли про появу мисливця. Олексій вирішив спробувати привести ворожий літак на свій аеродром.

— Одинокий Юнкерс-52, негайно зміни курс точно на захід. Втекти тобі все-одно не вдасться. І не розраховуй, що хмари тебе сховають, вони лише замаскують мене від тебе. Даю хвилину на роздуми, – передав Олексій німецькою мовою.

Юнкерс слухняно повернув на захід. Німці усвідомлювали, що подітися їм нікуди. З хмар випірнули ще два Гайдамаки – Майер і Ворожейкін.

— Не розраховуйте, що вам хтось допоможе, наші радари зафіксують будь-який літак ще на зльоті, – додав по радіо Майер, який також вирахував довжину хвилі німецької радіостанції. Майер говорив німецькою мовою без найменшого акценту.

Транспортник слухняно летів на захід і через півгодини вони вже сідали на аеродром. Літаки Войцеха Пісоцького и Максима Свириденка вже були на своїх стоянках. Заруливши на свою стоянку, Олексій попрямував до Юнкерса. Розгублений екіпаж стояв тут же під крилом літака. Сюди вже підійшли Майер з Ворожейкіним і майже всі пілоти та технічний персонал третього авіакрила. Майер підійшов до екіпажу юнкерса у якого щойно забрали особисту зброю.

— Майор Майер, 11 ескадра ВПС України, – представився він німецькою мовою, – а тепер хто командир екіпажу? Представтесь.

— Обер-лейтенант Міллер, – озвався один з німців.

— Що везете на борту?

— Хліб, консерви, шоколад, шнапс, – відповів німець.

Скоро виявилось, що саме такий вантаж і був на борту Ю-52. І він не дістався замерзаючій в Приволзьких степах та голодній групі армій Волга.

Віце-полковник Свириденко наказав відвести полонених в штаб, і командирам ексадрилей, їхнім заступникам та командирам ланок також прибути туди.

— Лейтенанте Ворожейкін, ти також зайди до штабу, – додав віце-полковник.

Коли всі зайшли до штабу Свириденко наказав відвести в інше приміщення полонених, нагодувати, дати їм гарячого чаю чи кави на вибір. А потім коли всі зійшлися віце-полковник Свириденко оголосив:

— Найближчі дні наша ескадра у повному складі йде на відпочинок. В цьому році в боях ми більше участі брати не будемо. Приготуйтеся здати свої літаки. Скоро ми отримаємо нові – Дев’ятки. Вони кращі за Сімки. Я вас покидаю. Мене призначено командиром 23 ескадри. Підвищили у званні до полковника. Віце-полковника Куценка я забираю з собою. Командиром авіакрила призначено Войцеха Пісоцького з присвоєнням звання віце-полковник. Його заступником стане Вальтер Майер, наказ про присвоєння звання віце-полковника прикладається. Майор Татаренко – тепер ти заступник командира зі стрілецької підготовки, віце-майор Аблаєв відповідно призначений штурманом авіакрила. Майор Тимченко покидає авіакрило на посаду штурмана 23 ескадри. Командиром другої ескадрильї призначений капітан Гонта. Капітан Данилюк – тобі тепер командувати третьою ескадрильєю. Твоїм заступником буде віце-капітан Ворожейкін. Ознайомтеся з наказами.