Томмі

Серпень 1942 року. На землі тимчасове затишшя. Німці перегруповують свої війська готуючись до останнього кидка на Сталінград. Бомбардувальна авіація Люфтваффе знизила активність накопичуючи сили. В один із таких днів Олексія повідомили, що він тепер став командиром ланки і підвищений у званні до віце-капітана. Ворожейкін ставши лейтенантом і старшим пілотом тепер водитиме власну пару. Його напарником став інший росіянин Віктор Марков. Марков літав на винищувачі Як-1. Був збитий у бою на початку війни влітку 1941, потрапив у полон. Деякий час німці разом з іншими полоненими тримали його на своєму аеродромі Дублін в Білорусі. Восени 1941 року на Дублін здійснила наліт українська авіація. Марков повідомив, що німці були шоковані точністю та спустошливістю бомбардування. Скориставшись тим, що ворогам було не до полонених, вони розбіглися по лісах та болотах. Більшість пішли на схід. Марков вирішив пробиватися на південь. Темної ночі, він спорудивши пліт відплив на ньому вниз за течією по Дніпру, де його перехопили українські солдати. Деякий час Марков добивався права вступити до українських ВПС. Його відправили спочатку до навчальної авіашколи. Переконавшись, що він володіє початковими навичками пілотування, його відправили до запасного авіакрила на південь від Києва. Там він освоїв політ на трійках, потім п’ятірках і врешті решт освоїв Гайдамак-7. Після трьохсот годин нальоту його відправили до 11 ескадри. Цікавим був й інший новачок. На здивування пілотів ним виявився кремезний темношкірий хлопець Том Мітчелл. Том був родом з Лос-Анджелеса США. Там він освоїв польоти на легкомоторних машинах. Дуже хотів стати пілотом-винищувачем. Проте в ті часи темношкірих американців командування тримало на другорядних допоміжних ролях. Хоча йому і вдалося неофіційно, з допомогою інших пілотів політати на винищувачі Curtiss P-40, але офіційно шлях у пілоти йому був закритий. Тоді Том зважується на відчайдушний крок – у березні 1942 році він перелітає стрільцем на бомбардувальнику Б-17 в Україну. І там просить, щоб його прийняли до українських ВПС. Хоча й виник певний скандал, українське командування дозволило йому вступити до українських ВПС, разом із Марковим його відправили до запасного авіакрила. І ось Свириденко представив Олексію його нового напарника. Ключовим моментом у цьому призначенні було вільне знання Олексієм англійської мови.

Олексій і Ворожейкін приступили до вводу новачків негайно і інтенсивно. Було невідомо, скільки передишки дасть їм ворог. Олексій переконався, що Том добре пілотує, тримається у строю. Важливо було відпрацювати до автоматизму рухи та передати досвід реального бою.

— Дуже важливо першим побачити противника. Якщо ти його бачиш, то завжди зможеш ухилитися від його атаки. Постійно оглядай простір і озирайся назад, вниз, німці дуже полюбляють атакувати із зони обмеженого огляду. Ворог намагається прикриватися променями сонця, хмарами, фоном землі. Намагайся завжди мати перевагу над ворогом у швидкості, висоті та свободі маневру. Використовуй різні хитрощі, вчись прикриватися хмарами, сонцем, фоном місцевості. Іноді краще ухилитися від тривалої та безрезультатної сутички, набрати висоту, вибрати зручну позицію щоб завдати несподіваного і разючого удару.

Саме так його у свій час навчав Войцех Пісоцький. Порадившись, для Мітчелла вони обрали позивний Томмі.

З фізичною підготовкою у Тома все було гаразд, він вже дуже давно займався бігом, піднімав вагу і в цьому елементі нічим не поступався Олексію. Нерідко вони проводили у повітрі до п’яти-шести годин на день. Зі стрільбою по конусу у Тома також все було гаразд. Необхідно було випробувати його вміння в реальній сутичці з ворогом. Олексій ретельно вивчав з Томом різні типи ворожих літаків, їх характеристики, бойові якості, сектори обстрілу стрільцями, методику атаки як одиночних літаків так і груп. Після того як Том Мітчелл навчився орієнтуватися на місцевості і завжди знаходити дорогу додому, Олексій почав брати його на вільне полювання, спочатку за нескладними цілями. Двічі вони перехоплювали пари Мессершміттів і Олексій збив двох мессерів, довівши свій рахунок до 60.

В той день вони вилетіли на північний схід до ворожих аеродромів. Висота 7000 метрів. До аеродромів підходили з боку сонця. Поблизу одного з летовищ Олексій помітив у повітрі одинокого Фокке-Вульфа-190. Німецький літак кружляв на висоті приблизно 4000 метрів виписуючи у повітрі різні фігури пілотажу. Очевидно німець випробовував літак після ремонту.

— Данило, зліва, нижче на дев’ятій годині Фокке-Вульф, – передав по радіо Том.

— Томмі, атакуй, я прикрию.

Том переконавшись що вони для німця точно на диску сонця пішов в атаку. Відстань швидко скорочувалась.

— Не квапся стріляти, підійди ближче, – спокійно нагадав Олексій.

Том стрімко зблизився з ворогом. І метрів з двохсот відкрив вогонь. І вів стрільбу майже до зближення впритул. Фюзеляж ворожого літака вмить вкрився розривами. Від фоккера відлетіло крило. Він випустив смугу густого чорного диму, а через мить із нього вирвалося полум’я. Розмотуючи димну спіраль фоккер став падати. Вони знову йдуть на висоту. Падаючий Фокке-Вульф починає розвалюватися на частини. На землю падають лише палаючі уламки. Парашут у повітрі так і не з’явився.

На аеродромі начальник штабу Іванюта дістав з коробки значок Бронзовий Сокіл, нагородний лист і передав Тому.

— Це твоя перша нагорода, можеш носити її.

Знову під крилами Сталінград. Німці перегрупувавши сили прориваються вперед. Різко активізувалася і їхня авіація. Ідуть четвіркою: Данилюк – Мітчелл, Ворожейкін – Марков. Висота 8000 метрів. Маска для дихання закриває обличчя. Раптом на одній висоті з ними Олексій помічає два літаки. Ще кілька хвилин польоту і Олексій впізнає пару Мустангів. Очевидно американці також вирішили злітати на вільне полювання. Нижче, приблизно на 6000 Олексій помічає групу із 10 літаків. Ідуть на схід перелітаючи лінію фронту. Мессери. Олексій повів свою четвірку на сонце. Мустанги наблизилися до них, готуючись приєднатися до атаки. Ме-109 починають різко знижуватися націлюючись на три дев’ятки Пе-2 прикритих шісткою яків і заходячі їм у хвіст. Пара мессерів лишається вище, четвірка націлюється на яки, а решта на петлякови. Мустанги націлились на верхню пару мессерів. Те що треба.