Напружена дуель

Незважаючи на липневу спеку напруга боїв під Сталінградом та в самому місті не спадає. Спекотно і в повітрі. Щоразу, коли Олексій прямує до Сталінграда в око впадають каруселі повітряних боїв. Але німецькі експерти все частіше воліють уникати відкритих боїв, користуючись засідками, діючи з великої висоти, прикриваючись сонцем, хмарами, фоном землі та димною імлою біля поверхні землі. 11 ескадра та ВПС в цілому намагаються передбачити всі ці хитрощі. Їм рекомендовано діяти на великих швидкостях і висотах, не ходити під нижніми кромками хмар, щоб зменшити ймовірність несподіваних ворожих атак. Від росіян Олексій чув що німецькі мисливці воліють ходити на лівий берег Волги в російський тил, куди українські ВПС та армійці як правило не залітають. Там вони атакують із засідки поодинокі літаки, атакують прилаштовуючись у хвіст під час посадки. Над українською територією численні радари та пости спостереження унеможливлюють такі дії. Саме тому Олексій веде свою пару на лівий берег Волги. Щоб збільшити дальність і тривалість польоту вони несуть додаткові одноразові бачки зі спеціально обробленої фанери. Після використання в них палива баки скидають. Їх можна також скинути в будь-який момент при зустрічі з ворогом. Над лівим берегом Волги задимленість повітря значно менша. Вони йдуть на висоті 6000 метрів. Внизу вони побачили кілька російських аеродромів з яких злітають та сідають літаки. Оператори мережі радарної системи Дельфін повідомили, що кілька груп німецьких мисливців пішли на інший берег Волги. Німці десь тут, чекають зручної нагоди для атаки. Олексій увімкнув усі частоти на радіостанції прослуховуючи ефір росіян, сподіваючись виловити щось корисне. Раптом його увагу привернула підвищена активність на одній із радіочастот.

— Аеродром Заплавне атакували два худих. Збили Пєшку та Як. Пішли на північ, над самою землею, – передав чийсь голос.

Ось якесь велике озеро на північ від Заплавного. На воді іскряться відблиски сонця. І два літаки над акваторією поспішають на північ. Треба зайти з боку сонця. Німці покидають озеро і набираючи висоту беруть курс на північний захід. Олексій хитнув крилами, радіо вони не користувалися через режим радіомовчання, скинув вже непотрібний фанерний бак. Це ж саме зробив і ведений. Стрімке падіння з висоти, і вони наздоганяють мессерів опинившись позаду і трохи нижче. Попереду заблищало широке дзеркало Волги. Мессер вписався у кільце. Світна крапка точно на його череві. Один натиск гашеток і три струмені різнобарвних вогників прошивають фюзеляж. Мессер спалахує, але за інерцією продовжує набирати висоту. Інший мессер спалахнув і штопором пішов униз. Мессер збитий Олексієм завалюється на крило і теж падає. Хвилина і на землі палають два вогнища. Два парашути висять у повітрі. Неподалік ще один російський аеродром. На ньому стоять Іли. До місця куди сідають парашутисти біжать люди і мчить вантажівка. Росіяни бачили весь короткий бій. Олексій та Ворожейкін на невеликій висоті промайнули над летовищем похитавши крилами. Знизу їм махають руками. Гайдамаки стрімко пішли на висоту, час іти додому.

Увечері їх викликали до штабу. Майор Іванюта повідомив, росіяни передали, що один із збитих ними німецьких пілотів виявився відомим експертом із чотирма залізними хрестами.

Наступного дня, увечері на аеродромі раптом приземлився російський транспортний літак Лі-2. З нього солдати вивели двох німецьких пілотів. Офіцер який супроводжував їх представив одного з них – Курт Уббен, командир третьої групи 77 винищувальної ескадри. Схоже в цій лінії часу йому судилося померти набагато пізніше.

Начальник штабу 3 авіакрила повідомив, що відправив представлення на нагородження Олексія п’ятою медаллю Срібний Сокіл.

Черговий, вже який за ліком політ до Сталінграда. Вже стандартна висота 7000 метрів. Майже годину вони вже патрулюють над містом оповитим димом. Нижче, приблизно на 3-х тисячах метрів четвірка мессерів атакує четвірку лаггів. Мессери зайняли висоту і по черзі парами пікірують на лагги. Одна пара атакує, інша не дає можливості росіянам зайняти висоту. Лагги захищаючись стали в захисне коло.

— Арсен, прикрий, атакую, – передав Олексій і кинувся в атаку з боку сонця.

Пара Ме-109 якраз набирає висоту для чергової атаки, інша пірнає вниз атакуючи супротивника. Пілоти Мессершміттів побачили їх зненацька, з досить короткої відстані і обидва мессери різко перехилившись на крило падають у піке намагаючись втекти. Але було вже пізно. Світна крапка вже стала точно на кабіну Ме-109. Коротка черга і ворожий винищувач штопором пішов до землі. Олексій вже йшов на зближення з іншим Ме-109, він заходив у хвіст підбитому лаггу щоб завдати остаточного удару. Зближуватись немає часу і Олексій навівши світну крапку на фюзеляж мессера метрів із семисот відкрив вогонь. Довга траса різонула по мотору, крилах та кабіні сто дев’ятого. Спалахнувши він пішов униз.

— Данило, мессери позаду, – почув він голос Ворожейкіна.

Олексій кинув літак у різкий розворот зі зниженням. Два мессери пронеслися над ним. Ворожейкін тут же чергою збиває одного. Але у хвіст Ворожейкіну вже заходять ще два худих. Очевидно до ворога надійшло підкріплення – вісімка Ме-109. Чотири кинулися на них, а чотири на трійку лагів. Олексій миттєво впіймав одного у приціл і черга кресонула по мотору. Ме-109 загорівся. З хмар вивалились ще дві четвірки мессерів. Потім ще пара. У ворога чисельна перевага і перевага у висоті. Одна четвірка падає з висоти на трійку лаггів, інша четвірка на них з Ворожейкіним, пара погналася за підбитим Лагг-3, який тягнувся на схід. Ситуація ставала небезпечною.

— Арсен, роби як я.

Давши повний газ гайдамаки спікірували вниз і на схід. Швидкість Гайдамака-7 дозволила відірватись від четвірки Ме-109. Пара мессерів, які погнались за підбитим лаггом все ближче. Зрозуміло, що вони і вороги досягнуть цілі одночасно. Траси мессерів та гайдамаків блиснули одночасно. Мессершмітти спалахнувши пішли вниз. Лагг-3 задимівши ще сильніше зі зниженням йшов у бік Волги. Але тут поряд ще одна четвірка Мессершміттів. Різкий ривок угору з розворотом і чотири Ме-109 прямо перед ними. Мессери розділилися. Два пішли в лобову атаку на них, а два зі зниженням за багатостраждальним лаггом. Олексій ловить кок одного з мессерів в приціл. Рефлекторний приціл дає шанс збити ворога на лобовій атаці так як це зробив Войцех Пісоцький в перший день війни. Ворожейкін зрозумівши його намір робить те ж саме. Черги ворогів і їхні блиснули одночасно. Мессери промахнулися і різко відвернули вбік відразу ж прошиті чергами 20 і 30-міліметрових снарядів загорілися.