Бої в Сталінграді стають все запеклішими. Німці зайняли більшу частину міста, залишивши росіянам лише вузьку смужку узбережжя. Юнкерси, хейнкелі. дорньє, петлякови, гайдуки, іли безперервно б’ють по палаючому місту. До битви приєдналася і американська авіація. Армада Б-17 суне на місто. Її ціль – війська німців у зайнятій ворогом частині Сталінграда. Прикривають їх Гайдамаки сусідньої 10 ескадри. Група Гайдуків попереду складають протизенітну групу. Данилюку і Ворожейкіну дозволили вилетіти парою на полювання. Гайдуки стрімко пірнають вниз атакуючи зенітки. «Літаючі фортеці» обрушують зливу важких бомб на багатостраждальне місто, яке стало місцем кривавої розбірки двох диктаторів – Гітлера і Сталіна. Вибухи піднімають угору будинки, а потім все вкриває суцільний килим пилу та диму. Скинувши бомби «фортеці» розвертаються і беруть курс на захід. І тут увагу Олексія привернули два літаки, які маскуючись на фоні землі намагалися зайти відсталому на розвороті Б-17 у хвіст. Олексій і Ворожейкін спікірували і стали заходити у хвіст невідомим літакам. Олексій помітив, що це не схожі на мессерів тупоносі літаки. «Лавочкіни»? Ще півхвилини польоту і на їх крилах чітко позначилися хрести і свастика на стабілізаторі і зелене серце на борту.
— Арсен, Фокке-Вульфи-190, бий лівого, я правого.
Блиснули дві траси і так не наздогнавши «фортецю» два фокке-вульфи загорівшись врізалися в землю. Можна йти додому.
Вдома Данилюк доповів, що під Сталінград німці перекинули 54 ескадру Люфтваффе, яка літала на винищувачах Фокке-Вульф-190. Ескадра носила прізвисько «Зелене серце» через розпізнавальний знак на бортах літаків.
На летовищі серед винищувачів їхньої частини він побачив великий чотиримоторний бомбардувальник сріблястого кольору і з білими зірками у темному колі на крилах та бортах. Виявилось, що американський Б-17 був пошкоджений внаслідок зенітного обстрілу і змушений був сісти на їхньому аеродромі. Екіпаж цілий і неушкоджений стояв тут же біля літака в оточенні наших пілотів. Ввечері була велика вечеря для гостей з тостами за українську та американську авіацію, лідерів України та США. Проте українські пілоти обмежились невеликою кількістю вина, оскільки зранку передбачалися польоти.
Знову політ до Сталінграда. Багатостраждальне місто все ще палає оповите пилом і димом. Олексій вперше подумав, що зараз тут пекло, яке перевершує те, що мало місце в його лінії часу. П’ять німецьких армій втягнулися в межиріччя Волги і Дону. Масштаби повітряної битви перевершують масштаби всіх попередніх подібних битв: битви за Британію, битви над Дніпром і над Брест-Литовськом. І вона є не лише найбільш масштабною, але і найбільш запеклою та жорстокою. Раніше Люфтваффе мали шанси в будь-який момент припинити повітряне протистояння, то тут такого шансу не було. Це означало віддати супротивнику повітряний простір більш ніж над півторамільйонним угрупованням наземних військ і тоді союзники матимуть можливість методично знищувати групу армій Волга з повітря. І німці посилюють угруповання Люфтваффе на Волзі знімаючи підрозділи навіть з ППО Берліна, оголюючи повітряний простір над Німеччиною. Цим вже скористалися українські, британські і американські ВПС розпочавши нещадні бомбування німецької території. Ланкастери, ліберейтори, літаючі фортеці, пластуни, мародери перетворюють німецькі міста та заводи на руїни. Прилади нічного бачення допомагають винищувачам-бомбардувальникам Пластун-7 сконцентрувати удари бомб з коригованим падінням по військовим і промисловим об’єктам супротивника утримуючись від ударів по цивільним об’єктам та житловим кварталам міст. Полонений німецький оберт, який вистрибнув зі збитого мессера над українською територією і потрапив у полон повідомив, що зовсім нещодавно він був перекинутий з ППО Берліна. Він скаржився, що нові винищувачі-бомбардувальники Пластун-7 носяться на швидкості і висоті недосяжній для винищувачів німецької ППО та зеніток. Після скидання бомб вони відразу ж перетворюються з бомбардувальників на винищувачі і запекло атакують винищувачі німецької ППО. До того їх ще й прикривають винищувачі Характерник-7.
З півночі до Сталінграда сунуть Ю-88 прикриті мессерами та фокке-вульфами. Їх завчасно виявили радіолокатори та літаки-розвідники Сапсан. Гонта веде четвірку Гайдамаків на висоті 9000 метрів. Приблизно на два кілометри нижче вони помітили четвірку Фокке-Вульфів-190. Очевидно у відчаї, намагаючись прикрити свої винищувачі прикриття від нещадних атак Гайдамаків з великої висоти, німці почали використовувати висотні винищувачі зняті з ППО Німеччини. Але марно. Висота надійно контролюється Гайдамаками. Німці помітили їх і лізуть угору.
— Атакуємо всі одночасно, – скомандував Гонта.
Дві пари фоккерів розійшлися в різні боки. Одна пішла по горизонту на схід, розраховуючи, що за нею ніхто не піде, інша почала стрімко і прямовисно пікірувати.
— Данило, атакуйте пару, що пішла вниз, – передав Гонта, і сам взяв курс на схід.
Данилюк і Ворожейкін пікірують вслід за фоккерами. Відстань скорочується. Олексій кинув погляд на вказівник швидкості. Вона вже наблизилась до 900 кілометрів на годину і швидко зростає. Німці мчать донизу. Невже вороги розраховують що вони зможуть вивести літаки з пікірування?
— Арсен, встанови автомат виходу з пікірування на тисячу метрів, – кинув в ефір Олексій.
Майже тисяча кілометрів на годину. Фоккери все ближче. Але і висота вже мала. Швидкість вже понад тисячу кілометрів. Німці ніби ракети мчать вниз. Все, це кінець, їх затягло у пікірування. Виходу немає. Фоккери метеорами врізаються в землю і вибухають. Мить і Олексій втрачає свідомість від миттєвого перевантаження – спрацював автомат виходу з пікірування.
#359 в Фантастика
#100 в Бойова фантастика
#36 в Антиутопія
альтернативна історія, подорож у часі., мілітарна фантастика
Відредаговано: 18.12.2025