Що тобі втирав Стефано?
Мило переписуємося.
Брат ввірвався сюди, як ненормальний.
Нічого особливого.
Ага, так я і повірила.
Солодких снів, пташко.
А чому «пташко»?
Ну, тому, що ти уся така повітряна.
Повітряна? Не помічала.
Коли я тупцяюсь у себе на третьому поверсі, ввімкнувши режим інтенсивного живчика, на першому – люстра колихається.
Спасибі за комплімент, Іллюша.
Пишу і сяю немов сто ватна лампочка.
Але нам з тобою не варто розслаблятися. Дуже багато всього треба наздогнати. Мій день народження, твій день народження. Все пропустили, тому завтра зранку трішечки пошопимось. Заодно відсвяткуємо наше примирення.
Як скажеш.
І плаксивий смайлик.
Ох, мені твоя стриманість, любий, дорожча за всі скарби світу. Тим паче, тепер я чудово знаю, який клубок нервів і яка приголомшлива пристрасть, ховаються за твоїм симпатичним стронг фейсом.
Вранці я прокидаюсь на годину раніше, кручусь перед дзеркалом, гадаю, що одягнути, як приструнити волосся, яке ще трохи і спуститься нижче попи. Врешті, плету звичайну косу, а ту, в свою чергу, скручую у масивну гулю. Обираю блакитні укорочені джинси і скромний білий топік. Узагалі не фарбуюсь, лише трішки зволожую губи, хоча те ж саме зробить мені Іллюша і то ефективніше, аніж усі помади і гелі.
Мчу до нього, серце колотиться, мов навіжене.
Зустрічаємось біля торгового центру. Коханий приходить в поганому настрої. Атакую, розпитую, провокую і дізнаюся правду.
- Я не хочу, щоб ти витрачала на мене гроші.
Звідки вирушали, туди й приїхали. Як ніби і не було вчорашньої розмови.
- Це не мої гроші, а таткові.
- Без різниці.
- Але ти також мені щось купиш. Це двохстороння співпраця.
Ілля похмурніє, видає:
- Потрібно встановити ліміт.
- Ліміт?
- Не витрачати на подарунки більше трьох тисяч гривень.
Багатообіцяючий початок шопінгу – ґвалтування мізків! Але якщо ми зараз ні про що не домовимось… навіщо сходились? Меркурій і Плутон.
Глибоко видихаю:
- Ти – смішний. Що я тобі куплю за такі гроші? Якусь дешеву запонку? Тройний одеколон?
- Але ж я тобі щось купив.
- Уже? Я думала, ми щось разом виберемо.
Завмерли один навпроти одного і ні туди ні сюди. Може, нам узагалі не варто розмовляти? Відпочивати, виходити в люди? Не виходить це у нас робити. На кожному кроці перечіпаємося об якийсь корявий пеньок і з кожним днем кількість тих пеньків зростає у геометричній прогресії.
- Іллюша, треба іти на компроміс.
- Кому?
- Тобі. Я обіцяю не перевищувати ліміт у сім тисяч гривень. У мене серце кров'ю обливається, але я обіцяю. І чесно, я не знаю, що я зможу купити тобі на таку суму. Але іду на компроміс. Заради тебе.
Іронічно:
- У мене місячна зарплата майже ніколи не перевищує п'ятнадцяти тисяч гривень.
- Знову твоя зарплата випливає? Серйозно?
Остаточно втрачаю терпець:
- Коротше, Іллюша, обирай: або твої самолюбство й гординя або я. Або ти починаєш думати про мене і про мої почуття або розбігаємось.
Кільканадцять секунд очікування:
- Ходімо.
Не приховуючи сяйливої посмішки (як з реклами зубної пасти), відбуксовую свого похмурого бойфренда у відділ чоловічого одягу. Місія майже нездійсненна – одягнути коханого за сім тисяч гривень так неповторно і розкішно, щоб всі мені заздрили, а я заздрила самій собі.
Роздивляюся цінники і щоразу тяжко зітхаю, але Іллюша невблаганний. Ліміт, ліміт, ліміт. Мене від цього слова нудить.
Врешті підбираю йому кілька варіантів для прогулянок, вечірок, ділових обідів, офіційних заходів.
Коситься на мене:
- Що за інопланетне шмаття?
- Це бренди. Це дуже статусні речі, які говорять самі за себе.
Розпочинаються напрочуд нервові примірки.
Сперечаємося мало не через кожну дрібницю. Усе йому не те і не так. З якого лісу він вибіг?! Інший би, на його місці, уже підстрибував від щастя й віддячував солодкими поцілунками, а цей настільки злий, що мені аж страшно.
- Ілля, ніколи не треба кидати на вітер пустопорожніх слів. Хтось говорив, що буде змінюватись, виходити із зони комфорту. На ділі та сама фігня.
Тільки ще гірша.
Вимальовується сто п’ятий за рахунком компроміс: стиль кежуал. Однотонна футболка поло, джемпер, джинси, красиві високі кеди і вузький шкіряний ремінь.
#2081 в Сучасна проза
#6473 в Любовні романи
#1546 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 14.11.2023