1 (3)

Прекрасна діва плескала коров'ячими очима і всіма силами намагалася продемонструвати вміст декольте. Уклін цьому сприяв, але його діва явно затягла. Навіть розпорядник з натяком легенько стукнув палицею по підлозі. Довелося діві розпрямитися і не дуже граційно шкутильгати до стіни, під якою вже стояла зграйка дебютанток, однаково декольтованих, у практично однакових жовтих сукнях.

Наскільки Ромул знав, жовтий колір символізував чистоту помислів та легку вдачу. Але виглядали дебютантки, які вирішили це продемонструвати сукнею, дуже дивно. Вони практично зливалися зі стіною, теж оббитою жовтою тканиною. Та й личив жовтий колір небагатьом.

— Курчатка, — тихенько пробурмотів Ромул, а розпорядник гримнув об підлогу посохом і оголосив чергову дебютантку, яка намагалася зобразити чистоту і невинність, всупереч декольте та явному інтересу до молодого імператора.

Втім, ідея провести бал не сподобалася Ромулу ще в той момент, коли її озвучили істеричні тітки, які заявили, що без цих балів палац захиріє і помре. Та й традиції прямо кричали, що відмовлятися від балу дебютанток не можна. Народ не зрозуміє.

А особливо не зрозуміють, як підозрював Ромул, батьки дівчат, що підросли і тепер їх можна спробувати всучити холостому імператору. В надії, що потім можна буде на нього через дружину вплинути. Щоправда, дивлячись на курчат, Ромул слабо уявляв, як взагалі на щось подібне можна розраховувати. Хіба що підливати чоловікові зілля для отупіння, ну, або приворотами напихати, щоб не міг відірватися від молодої дружини і був готовий заради неї на все. Але і з цим нічого не вийшло б. Привороти відчували як амулети, вручені Тівашем, все ще тимчасовим главою служби контролю, хоча Ромул почав подумувати про те, щоб умовити його бути постійним, так і Ларама, що весь час бурчала про те, що розумників із зіллям час починати проклинати на помсту.

Ромул навіть був не проти, хоч на словах заперечував.

Загалом, із Ларамою все було просто. Вона захищала навіть від дівчат. І її неможливо було ні перекупити, ні переконати.

А ось із Тівашем було складно. Він був надто хорошим професіоналом. Але служив, на жаль, Ромулу зовсім не насамперед. А нікого краще не було і не передбачалося. І бідний імператор якось прийшов до висновку, що це не так і погано. Хоча б була впевненість, що його не перекуплять «чесні і шляхетні» радники, що він не піддасться чарівності со-Яруна і точно не служитиме Золотим Туманам. А це вже не мало. Та й із вовками, що засіли на Хребті Дракона, можна домовитися. Начебто. Ларама обману там не відчувала.

З іншого боку, а навіщо їм дурити? Їхні бажання та бажання Ромула зараз збігаються.

Чергова дебютантка витримала паузу, кланяючись, якимось дивом не вивалила груди з-за корсажу і гордо пішла.

— І за кого вони приймають мене? — спитав сам себе Ромул і ледве стримав зловтішну усмішку.

Танцювати з цими дівчатами він не збирався.

На перший танець були заздалегідь складені пари, щоб якась особливо невдачлива дебютантка не залишилася без партнера і не змушена була з ганьбою підпирати стіну. А на всі інші у Ромула була відмовка — у нього боліла нога, нібито поранена черговим бажаючим імператорської смерті. Головне, не забувати весь час кульгати на ту саму, а чутки швидко рознесуться і обростуть подробицями.

Так що поранений імператор трохи посидить, помилується першим танцем. У сусідній зал до столів із розбавленим «жіночим» вином і дрібно нарізаним сиром він тим більше не піде, демонстративно кульгаючи, сховається в кімнатці за троном. А один із стражників із задоволенням проговориться, що він туди пішов накладати плетіння, що зменшує біль. І якщо після цього якась дурепа все-таки набереться нахабства і спробує запросити пораненого імператора на дівочий танець, її із задоволенням заклюють решта курчат, разом із іншими «співчуваючими».

Давати будь-кому привід уявити, що сподобалася самому імператору Ромул не збирався. Якщо їхні батьки хочуть видати доньок за нього заміж, нехай грають чесно — приходять і намагаються укласти якийсь договір, а не підсовують декольтованих дуреп, які вірять у казку про чайку-діву, в яку шалено закохався імператор, ледь побачивши її оголеною.

— Аби не почали голяка по палацу блукати, — пробурмотів Ромул, коли остання дебютантка нарешті дійшла до стіни, чекати кавалера і початку танців. — Досить з мене цих шалених наречених.

Святкові нареченої з палацу все ще нікуди не поділися. Кількох вдалося видати заміж, інші причаїлися і тепер намагаються рідше траплятися імператору на очі. Чи так сподобалося жити в палаці. Чи сподівалися приспати пильність Ромула, а потім зробити якусь дурну атаку. Та хоча б з тими ж парфумами з приворотом. А єдина дівчина, якої не хотілося позбутися, ввічливо посміхалася і вдавала, що не зрозуміла натяків, які Ромул на неї вивалив, підігрівши власну хоробрість якимось особливим пивом, принесеним Меженом.

Можливо, і добре, що вдає, ніби не розуміє. Якщо чесно, Ромул слабо уявляв, що робитиме, якщо вона якось раптово візьме і зрозуміє.

Спостерігати з піднесення за парами, що танцювали, виявилося нудним заняттям. Та й трон виявився річчю дуже незручною, навіть підкладена подушечка не рятувала від бажання якнайшвидше з нього встати. А коли така можливість з'явилася, кульгав імператор дуже натурально, примудрившись відсидіти праву ногу.

У кімнатці за троном окрім глечика з водою, іншого з вином та м'ясної нарізки виявились Межен, Тіваш та со-Яруна. Останній нібито вже три дні смертельно хворів і навіть по черзі викликав до себе родичів. Виглядав він при цьому здоровіше нікуди і із задоволенням пив вино.

— Хм, — оцінив побачене Ромул.

— Ми просто не хотіли відволікати вас від балу і цих шалених жінок, які його організовували та запрошували дебютанток, — сказав Тіваш. — Та й нічого нового не сталося.

— Вас просто вкотре хочуть убити, — глибокодумно сказав Межен, помахавши шматком м'яса.