6. Сімейні цінності

І от сім’я вже збиралася на весілля до родички.  Ганна й Олена приміряли комбінезони та розмірковували, які зачіски й макіяж краще личитимуть до вбрання.

Максим гладив костюми та сорочки собі, синові та Штефанові (йому теж довелося купити костюма й сорочку, бо Ганна казала: «щоб не привертав до себе зайвої уваги своїми жовтими штанами й так пів села вже пліткує»).

На ранок кава та какао були випиті, всі були усміхнені та нарядні. Максим радів, що зможе пити алкоголь, адже Штефан мав при собі водійські права й погодився бути за водія. Штефан радів, що батько Оленки йому довірив своє авто, а отже він йому сподобався. Оленка була задоволена своїм зовнішнім виглядом та уявляла, як на неї з заздрістю дивитимуться інші дівчата. Юрко радів, бо йому пообіцяли купити дорогу міні-модель автомобіля екстра-класу за те, що він себе добре поводитиме на весіллі.

Ганна лише була стривожена, адже вона знала про підступність Ксенії й мала недобре передчуття стосовно назначеного весілля. Тому вона стоячи біля машини тихо сказала:

- Льєне, запрошую тебе з нами на святкування весілля.

- Що?

Максим почув її слова.

- Мила, ти впевнена?

- Так, я впевнена й не сперечайся зі мною.

Весілля проходило в сусідньому селі, адже там було краще приміщення для проведення свята, на думку сестри Максима.

Наречена Марія була вдягнена в пишну білу сукню, корсет якої  добре приховував цікавий стан дівчини. Вона мала пишну фігуру, тому помітити животик в неї було досить нелегко. Гарно нафарбоване обличчя дівчини посміхалося.  Чудова зачіска з колосками на гарному русявому волоссі привертала до себе увагу.

Наречений Володя був брюнетом високого зросту та худощавої статури. В очах його був помітний страх. Певно, молодик боявся того рішення, яке нещодавно прийняв щодо «і в горі, і в радості».

Ганна почула  голос Льєна.

- Як там було у Остапа Вишні?  Як же? …«Ой, ти, знав, нащо брав мене невеличку. Мене мати годувала, як перепеличку!».

- Це з «Запорожця за Дунаєм»? Льєне, не сміши! Нічого, вони хлопця відгодують.

 Після офіційної частини в сільраді всі автомобілі поїхали в так звані катання, коли всі їдуть до пам’ятних та красивих місць. А там у молодят відбувається фотосесія, а гості накривають столи на капотах автівок та випивають за здоров’я молодят. Після кількох годин таких поїздок всі їдуть на урочисту частину до ресторану.

І от під час однієї з зупинок біль старого маєтку Штефан зачаровано фотографував Оленку, природу, старі будівлі, інших гостей. Ксенія підійшла до Ганни та Максима.

Сестра Максима була вдягнена в темно-зелену сукню  з глибоким декольте. Образ доповнювали висока зачіска й агресивний як для ранкової пори макіяж.

- Що, Ганно, як вам? Все подобається? А я вирішила в двох сукнах бути. В цій покатаюся, а до ресторану вже дорожчу синю вдягну.

- Молодець! Гарна організація свята! Й донька в тебе красуня! - Максим тримав в руках пластиковий стакан з вином та посміхався. – Лише дивися, щоб жених не напився й не залишився тут. Ми ще довго кататися будемо?

- Ой, ще до озера з’їздимо та все! А ви вчіться, як треба доньку заміж видавати, бо  дивлюся, скоро прийдеться! – Вона кивнула головою в сторону Штефана та Олени. – Що, донечка з приплодом прилетіла? Ви що молоко для доньки брали с собою? Їй вже кальцію не вистачає після закордону?

- Що вона проти молока має? – почувся голос Льєна. – То моє! Ото ще шкода! Чого вона так на вашу доньку нападає? Хай за своєю дивиться!

Максим засміявся та обняв свою сестру.

- Для себе, Ксеню. Молоко ж освіжає краще в спеку й не так швидко п’янієш! І це ж твоє молочко, домашнє! Найсмачніше.

Жінка після таких лестощів широко усміхнулася, очі її заблищали.

- Ну добре, добре. І що жених, чим займаєшся? Студент? – Ксенія повернулася до Штефана, який якраз підійшов щоб сфотографувати батьків Олени.

- Я вже аспірант, пані.

- Ну ти ж українець?

- Моя мати українка, а тато чех.

Ксенія сердито оглянула хлопця з голови до ніг, крутнулася й пішла до інших гостей.

- От же ж язва! З приплодом? Справді?– Ганна не стримала свої емоції – Яка ж вредна! А бодай тебе качка кокне!

- Я радий, що це почув! – почувся голос Льєна.

Гості вже почали збиратися їхати на наступну локацію з молодими.

Вони приїхали до озера. Прекрасна природа, свіжість води. Деякі гості наважилися скупатися в водоймі.

Максим теж рушив в воду разом з Юрою. Ганна з Оленкою тримали їхні речі та простирадло, Штефан фотографував все довкола.

- Доню, хороший в тебе кавалер. Та й  Юра з ним потоваришував.

- Так, він добрий. Але я не впевнена, що він мені так вже сильно подобається. Але що, нехай буде. Він ще два тижні просився побути в нас. Каже, що дуже йому подобається наша природа й люди. Щось там собі клацають на ноутбуках з Юрою, якусь програму пишуть на українську тематику, казали. Ну Штефан пише, а Юра консультує!