На скільки ж це круто, повертатися додому. Я впевнений, що не має кращого відчуття на землі.Коли я тільки починав подорожувати за кордоном, кожна країна здавалася мені все перспевтивнішою та розвиненішою,і я все мріяв про те,як зможу поїхати назавжди з рідної домівки,у пошуках легкого життя.
Після того,як я відкрив фармацефтичну компанію в Польщі,минуло 4 роки,проте наскільки я змінився!Змінилися мої погляди на життя, бізнес,політичні переконання. Стала сильнішою любов до батьків та сестрички Ангеліни.До речі,яка ж вона стала красуня. Мабуть, уже з кимось зустрічається.Треба якось ненав'язливо в неї розпитати .
У будинку пусто. Тільки наліпка на холодильнику від мами,звітувала мені про те,що вони з Ангеліною на ринку,а тато як зазвичай на роботі.
Ну що ж,доведеться розважати себе самому. Я беру телефон, гортаю стрічку Інстаграму. Останнім часом, я дійшов до висновку, що ми дуже мало часу приділяємо живому спілкуванню, тому що звикли дивитись один на одного через екран мобільного.
Ось і нова фотка Андрюхи! Скільки ж ми не бачились?І що це за школярі з ним?Треба обов'язково знайти його номер, та домовитися про зустріч.Так багато чого хочеться обговорити.
Тільки но я хотів набрати старого друга,як раптом мені подзвонила сестра:
-Сєржику, відкрий будь ласка двері.Маму терміново викликали в офіс, А вона забрала з собою ключ .
-Зараз ,сестричко,-як я люблю,коли вона називає мене Сєржиком,всі інші завжди зовуть мене Сергієм.
Ангеліна була зморена від денної літньої спеки та від важких пакетів,які вона ледь тримала в руках.
-Ну куди ти їх тягнеш?Постав на землю,я зараз заберу!Носиш таке важке!,-хлопець несамовито сердився,коли сестра не берегла себе або не слухала його.
-Та я понесла їх зовсім трішки, чого ти репетуєш,-промуркотіла Ангеліна.
-Мала, ти ще й виправдовуєшся.Що ви там накупили?
-Та так,дещо смачненьке на обід.Зараз буду готувати.
-Ні,Ангеліно,готувати ти зараз точно не будеш.Ходімо краще разом погуляємо містом.Я вже давно не ходив рідними вуличками
-Ну добре,тільки не на довго. Не хочу щоб батьки залишилися голодними.
Ангеліна побігла переодяглась,трішки підфарбувала губи та вії, і ми відправилися у пошуках спогадів родом з юності.