"Охороно,відміна!",-лунало на весь магазин.То кричала нова касирша,яка ще не дуже добре розібралася зі своєю роботою.
"Ну що ж,ранок починається не з кави!",-подумав Бодя,і втомлено поплентався до каси.
- І що тут не зрозумілого?,-Богдан все ще виказував своє невдоволення,- все ж абсолютно просто!
-Богдане,ну потерпи будь ласка,скоро я всього навчуся,-нова працівниця магазину Ксенія намагалася вгамувати його пил .
Проте,хлопцеві було зовсім не до неї.Він мовчки дістав карту охоронця,швидким рухом відмінив зайвий товар,і повернувся на своє місце.
Пам'ятаєте ті хвилини,коли ви прокидаєтеся зранку на свій вісімнадцятий день народження,і вас переповнює відчуття радості та піднесення?
Щось подібне сьогодні було у Боді.Він намагався пошвидше зібратися,пошвидше дійти до роботи.
Богдану здавалося,що коли він буде робити все в темпі,то якомога скоріше дочекається зустрічі з Ангеліною.
Враз,біля відділу побутової хімії він побачив літню жіночку ,яка впевнено чимчикувала в його бік.Здається,вона була розгублена, мабуть,потребувала допомоги.
-Синочку,у мене сталася проблема.Я поклала до камери схову свою сумку,і поки обирала покупки-десь загубив від неї ключик,-на очі бабусі навернулися сльози.
Звичайно,такі події були не до душі Богдану.Він вважав, що сьогодні у нього найщасливіший день. Але все ж доводилося виконувати свою роботу.
-Заспокойтеся,спочатку вам необхідно згадати,де саме ви ходили,щоб ми могли хоч приблизно знати,де шукати втрачений ключ.
Бабуся зморщила лоба, опустила на носа окуляри і сказала,що була у молочному відділі,також купляла хліб,корм для папуги,та заглядала у канцелярію-там вона взяла три зошити в клітинку для онучки.
Мимоволі,у Богдана спливли в пам'яті його бабуся і дідусь.Хлопцю згадалося,як бабуся ще в 9 класі пекла йому свої фірмові оладки з малиновим варенням ,а дідусь допомагав ремонтувати зламаний велосипед.Як же сильно він за ними скучив!
Бабуся,разом з Бодьою обійшли майже все АТБ,але ключа не знайшли.І тому йому довелося перевірити записи з камер спостереження.
Перевірка результати дала-ключ знайшовся прямо біля каси.Старенька випадково його загубила, коли діставала з кишені гаманець.
Сьогодні юнак був задоволений своєю роботою.Але найбільша радість,на його думку,чекала хлопця ввечері у міському центральному парку.
Бодя поспішно здав зміну своєму напарнику, переодягнувся ,і швиденько помчав на те ж місце,де вчора вони познайомилися з Ангеліною.
Ось і він-вхід до парку!Далі велосипедна доріжка,місце для дитячих розваг,фонтан.....І нарешті,переїздний магазинчик з солодкою ватою.А Ангеліни немає...Піднесений настрій змінився на відчуття спустошеності.
Навіть ближче до дев'ятої вечора,рудоволоса красуня не з'явилася.
Ангеліна не прийшла.
.