Не пам’ятаю, що було вчора, але моя голова цим подіям була не рада. Відчуття, наче хтось затіяв ремонт просто в моєму мозку. Здається, вчора я була у клубі. Випила кілька коктейлів, але вони не були такими смертельними. Пригадую, як із кимось сварилася. Влад. Що б не сталося, в усьому винен він.
А який сьогодні день? Мала бути субота. Якось дуже тихо. Мама б не скасувала прибирання тільки тому, що її донька мучиться від похмілля. Так, потрібно припиняти цей внутрішній монолог і спробувати хоча б розплющити очі.
На щастя, світ не крутився перед моїми очима, але те, що я побачила, було набагато гіршим. Не моя стеля, не моє ліжко і взагалі не моя кімната. Боже, що я накоїла?
В універі у мене була одна знайома, яка дуже полюбляла вільний тип стосунків. Я б назвала це іншим словом, але дівчина була хороша, тому я не застосовувала його до неї. Отже, любила вона розповідати про свої «здобутки», хлопці були для неї наче трофеї. Я цього, звісна річ, не розуміла, але послухати було цікаво. Проте важливо не це — якось вона розповіла про план дій, як чинити в ситуації, коли все закінчилося не так, як планувалося. Ніколи не думала, що мені він знадобиться, але життя — дуже несподівана штука.
Так, що там було під номером один?
Оцінити ситуацію.
Оцінила: я в дупі. В чужому ліжку, повністю гола, а поруч лежить чиєсь тіло.
Далі — оцінити жертву.
Ну, жертва тут явно я, але то вже таке. Повернувши голову, я побачила лише голу спину. Може, це й на краще: не буду знати, з ким переспала, і вдам, що цього взагалі не було.
Наступний пункт: вирішити, чи залишитися на каву, чи вшитися.
А тут і вирішувати не треба: потрібно забиратися звідси, поки невідомий не прокинувся. Якомога тихіше я сповзла з ліжка й одразу згадала про наступний етап.
Одяг.
В спальні його не було. Ми що, сюди уже голими дісталися? Блін, що я вчора витворяла?
Навшпиньки діставшись дверей, я зрозуміла, що повинна побачити, з ким провела ніч, інакше це буде мене мучити. Це травма на все моє подальше життя. Тому, повністю гола, я підійшла до сплячого хлопця (що вже неабияке приниження) і побачила там найбільший кошмар з усіх кошмарів у світі.
Влад. Я провела ніч з цим… та в мене навіть слів не було. Я просто хотіла осліпнути, втратити пам'ять — та що завгодно хай трапиться зі мною, тільки не це.
Як? Як я могла переспати з НИМ?
Потрібно негайно забиратися звідси. Швидко вискочивши з кімнати, за дверима я натрапила на свою білизну. Схоже, роздягалися ми на ходу і почали з кухні. На столі знайшлася причина мого божевілля: дві пляшки вина й п’ять бляшанок з-під пива. Занадто мало, щоб так сп’яніти.
А ні, у раковині валялася пуста пляшка з-під віскі.
Та що ж це таке? Чого це раптом у мені прокинувся алкаш, та ще й поруч із хлопцем, якого я терпіти не могла?
Сумніваюся, що колись знайду відповідь на це запитання, а от забиратися з квартири потрібно вже. Нашвидкуруч одягнулася й вибігла на вулицю. Таксист окинув мене прискіпливим оком й усміхнувся — певно, не один раз йому доводилося забирати з цього району дівчат у такому вигляді, як я зараз. Він уже, мабуть, навіть знає, з якої квартири я втекла.
На вулиці було не надто людно. Покопавшись у сумочці в пошуках телефону, побачила, що зараз восьма ранку. Жодного СМС чи пропущеного дзвінка. Мої хоч помітили, що я не ночувала вдома?
Заходила до квартири я як грабіжник — дуже тихо. Краще б ніхто мене не помітив, інакше доведеться відповідати на сотню ідіотських запитань. Майже діставшись до цілі — дверей власної кімнати, я була спіймали. На щастя, це була Соня.
— Ти щойно повернулася? — поцікавилася подруга. Дуже голосно, як на мене. Я схопила її за руку і потягнула до своєї кімнати.
— Ти чого кричиш? — гаркнула я, уся на нервах.
— А де ти була? — цікавість подруги було не спинити.
— Де всі? — мене більше цікавило наявність в долмі непотрібних свідків.
— Макс ще спить, а батьки кудись поперлися ще годину тому, — відповіла подруга, і я полегшено видихнула.
— Давай я спершу в душ, а потім все тобі розповім. Зроби мені кави, дуже міцної, — Соня хотіла обуритися, бо хотіла дізнатися про все тут і зараз, але я страшенно хотіла змити з себе минулу ніч. Тому схопивши халат, я втекла до ванної.
Гаряча вода творить дива. Але, на жаль, не повертає пам'ять і так само її не стирає. Не те щоб я сильно турбувалася про свою честь, але завжди тримала себе в руках. Якщо хлопець мені не подобався, то навіть дуже п’яна я б із ним не переспала. Та що ж сталося цього разу? Як я піддалася Владу?
Не буду заперечувати, Влад дуже привабливий. З ним весело, але я не розглядала його як пару. Для мене він просто не той єдиний, я це відчуваю. Та щось пішло не так — у якийсь момент мої відчуття мене зрадили.
Соня чекала на кухні з величезною чашкою кави, яку вона не віддавала, поки я не стала говорити.
— Я переспала із Владом, — бовкнула я, очікуючи на здивовані вигуки, але у відповідь жодної реакції.
#5338 в Любовні романи
#2363 в Сучасний любовний роман
#893 в Сучасна проза
Відредаговано: 02.10.2026