Розділ 6

Ніколи б не подумала, що двоє дорослих людей будуть займатися такою дурнею. Артем, який був помішаним на комп’ютерних іграх, вважав себе генієм стратегії, тож розробив план дій зі знищення ворога. І першим пунктом в ньому було познайомитися із суперницею.

Тож у суботній вечір, замість того щоб насолоджуватися якимось дуже романтичним ( або кривавим, залежно від настрою) фільмом, я сиділа за столиком у нічному клубі і разом з Артемом шпигувала за Владом, який від душі розважався і не пропускав жодної спідниці.

— Вона? — вкотре запитала я, коли до нашого ловеласа підійшла уже… та я вже і з рахунку збилася. Артем, якому Влад показав фото дівчини, похитав головою.

Ми просиділи у клубі понад дві години, але дівчини досі не було.  Подумки я проклинала її за свій зіпсований вечір.

— А ось і наш об’єкт, — оживився Артем, вказуючи на дівчину, яка щойно кинулася на шию Владу.

Хлопець, який ще кілька хвилин тому був неймовірно щасливий, зараз роздратовано намагався відчепити від себе чуже тіло. Але у дівчини була сильна хватка, тож зрештою Влад здався. «Об’єкт», як висловився Артем, по-хазяйськи вмостилася на коліна незадоволеному хлопцю і стала щось жваво розповідати.

Її поведінка здалася мені знайомою, але дівчина сиділа до нас спиною, тому я не могла розгледіти її обличчя. Раптом музика із запального ритму змінилася на спокійний темп, дівчина зіскочила з Владових колін і потягнула його танцювати. Ось тут мені й вдалося побачити незнайомку. І це був повний капець.

— Чорт, — простогнала я, впізнаючи дівчину.

—  Що? — в Артемових очах загорілася цікавість.

— Я її знаю, — на мене витріщилися, очікуючи на цікаву історію. — Це Ніка, колишня мого брата.

Ніка і Макс навчалися в одному університеті, і дівчина весь час бігала за ним хвостиком. Зрештою вона таки домоглася його уваги, і це був повний кошмар. Ніка витягувала з мого брата усі гроші. Їй хотілося дорогих подарунків, вона вибирала тільки елітні ресторани. Постійно скиглила, чому хлопець ніяк не купить машину. Максу доводилося працювати понаднормово, щоб оплачувати всі її забаганки. Я постійно повторювала йому, який він сліпий ідіот і не бачить, що його використовують, але брат лише відмахувався.
Тоді у нас із мамою і виник план звести його з Сонею, яка його просто обожнювала, але дуже соромилася зробити перший крок.

— І що ви зробили? — з нетерпіння чекав на продовження друг.

— Нічого. Ми так і не встигли втілити наш план у реальність, — зітхнула я, тому що план реально був класним і таким романтичним.  — Ніка сама все зіпсувала. Окрім Макса, вона зустрічалася і з іншим чоловіком, який був набагато старшим за неї. Якось Макс застукав їх у торговельному центрі.  Але навіть після такого вона ще довго не давала йому спокою. Говорила, що той чоловік — лише ходячий гаманець, а Макс — її справжнє кохання.

Тоді Макс зрозумів, що його просто ошукали. На жаль, дівчина йому справді подобалася (досі не розумію чому), брат кілька тижнів ходив як у воду опущений. І тоді сталося те, чого ніхто не очікував. Соня засунула свою скромність куди подалі і зробила-таки той самий перший крок. Через рік вони одружилися.

— Нічогенька історія. То може використаємо це на свою користь? — в Артемових очах загорілися шалені вогники. Його світлу голову осяяла нова геніальна ідея.

Але і її втілити у життя у нас не вийшло. Бо Влад і Ніка кудись зникли, і я не хотіла навіть думати про те, куди вони пішли. Ми з Артемом вирішили, що нам більше немає чого сидіти в клубі, тож роз’їхалися по домівках.

Усю ніч мені снилися дурнуваті сни про Ніку у ролі відьми і те, як я намагаюся її задушити. Зранку я сама була схожа на відьму — зла і невиспана, зате з чітким розумінням того, що Влада їй не віддам. І хоча хлопець мені самій не потрібен, але як друга я не можу кинути його на поталу цій страшній жінці.

Весь день я провалялася в ліжку, переглядаючи романтичні комедії — часом у них можна знайти багато цікавих ідей, як когось відшити. Соня намагалася мене кудись витягнути, але я була непохитна, тому Максу довелося терпіти день шопінгу з нею на самоті.

Уранці в понеділок спершу я пішла шукати Влада, але цей ненормальний кудись подівся. В офісі його не було майже весь день. Цей смертник з’явився, практично під кінець робочої зміни. Весь такий задоволений, мені навіть здалося, що напідпитку.

— Ти де шлявся? — якомога тихіше прошипіла я, передаючи йому документи. Він лише знизав плечима, відставляючи документи, навіть не поглянувши на них. А вони були важливими!  — Ти їх підписати маєш!

— Ага, — відповів хлопець. 

Я стояла достатньо близько, аби відчути запах пива у його подиху. Мене огорнула лють, але довелося її стримати — довкола було забагато допитливих очей. Я ледь дочекалася того моменту, коли всі розійшлися, і в офісі залишилися тільки ми. Влад увесь час удавав, наче зайнятий, але я бачила, як він буквально засинав над клавіатурою.

— Ти здурів?! — моя злість вирвалася на волю, і я стукнула його документами по голові.

—  Ай! За що? — обурився хлопець, потираючи постраждале місце.

— Ти ще питаєш? Недостатньо того, що тебе не було майже увесь день на роботі, так ти  ще й прийшов п’яним!

— Я не п’яний, — заперечив він, відсуваючись від мене якнайдалі. — І мене шеф відпустив, тому все ОК.