Ліки від самотності

Розділ 8

 

Не пам’ятаю що було вчора, але моя голова цим подіям була не рада. Відчуття, наче, хтось затіяв ремонт прямо в моєму мозку. Здається, я вчора була у клубі. Випила кілька коктейлів, але вони не були такими смертельними. Я з кимось сварилася. Влад. Щоб не сталося, в усьому винен він. 

А який сьогодні день? Мала б бути субота. Якось дуже тихо. Мама б не відмінила прибирання тільки тому, що її донька мучиться від похмілля. Так, потрібно припиняти цей внутрішній монолог і спробувати хоча б розплющити очі.

На щастя світ не крутився у моїх очах, але те що я побачила, було значно гіршим. Не моя стеля, не моє ліжко і взагалі не моя кімната. Боже, що я натворила?

В універі була у мене одна знайома, яка дуже любила вільний тип стосунків. Я б назвала це іншим терміном, але дівчина була хороша, тому я не застосовувала його до неї. Отже, любила вона розповідати про свої «здобутки», хлопці були для неї наче трофеї, я цього, звісна річ, не розуміла, але послухати було цікаво. Але важливо не це, якось вона розповіла про план дій, як діяти у ситуації, коли закінчилося все не так як планувалося. Ніколи не думала, що мені він знадобиться, але життя дуже несподівана штука. 

Так, що там було під номером один? Оцінити ситуацію. Оцінила, я в задниці. В чужому ліжку, повністю гола і поруч точно є ще чиєсь тіло. Далі - оцінити жертву. Ну, жертва тут явно я, але то вже таке.  Повернувши голову, все що побачила це голу спину.  Може це й на краще, не буду знати з ким переспала, зроблю вигляд що цього і не було.

Наступний пункт, вирішити чи залишитися на каву чи вшитися. Ну тут і вирішувати не треба, потрібно забиратися звідси, поки невідомий не прокинувся. Якомога тихіше я сповзла з ліжка і одразу ж згадала про наступний етап. Одяг. В спальні його не було. Ми що сюди уже голими дісталися? Блін, що я вчора витворяла?

Дійшовши до дверей, зрозуміла, що повинна побачити з ким провела ніч, інакше це буде мене мучити.  Це травма на усе моє подальше життя. Тому що, повністю гола я підійшла до сплячого хлопця ( це уже неабияке приниження)  і побачила там найбільший кошмар з усіх кошмарів у світі.

Влад, я провела ніч з цим… та в мене навіть слів не було. Я просто хотіла осліпнути, втратити пам'ять та що не будь хай трапиться зі мною, тільки не це.

Як? Як я могла переспати з НИМ?

Потрібно було забиратися звідси.  Я швидко вискочила з кімнати і у коридорі натрапила на свою білизну. Схоже, роздягалися ми на ходу і почали з кухні. На столі знайшлася причина мого божевілля. Дві пляшки вина і п’ять бляшанок з-під пива, щось дуже мало щоб так сп’яніти. А ні, в раковині  валялася пуста пляшка з-під віскі.

Та що ж це таке. Чого це раптом в мені прокинувся алкаш, та ще й поруч із хлопцем, якого я терпіти не могла?

Сумніваюся, що колись знайду відповідь на це запитання, а от забиратися з квартири потрібно вже. Нашвидкуруч одягнувшись, вибралася на вулицю. Таксист окинув мене оком і посміхнувся, думаю не один раз йому уже доводилося забирати дівчат в такому вигляді як я зараз, з цього району, він уже певно навіть знає з якої квартири я втекла.

На вулиці було якось дуже безлюдно. Порилася в сумочці в пошуках телефону. Восьма ранку, жодного смс чи пропущеного дзвінка. Мої хоч помітили, що я не ночувала у дома?

Заходила до квартири як грабіжник, дуже тихо. Краще щоб ніхто мене не помітив, інакше доведеться відповідати на сотню ідіотських запитань. Майже діставшись до цілі,  дверей власної кімнати, мене спіймали. На щастя це була Соня.

  • Ти тільки тепер повернулася? – поцікавилася подруга, дуже голосно як на мене. Я схопила її за руку і потягнула до кімнати.
  • Ти чого кричиш? – гаркнула я, вся на нервах.
  • А де ти була? – цікавість подруги було не спинити.
  • Де всі? – мене більше цікавило наявність свідків.
  • Макс ще спить, а батьки кудись поперлися ще годину тому, - відповіла подруга, я полегшено зітхнула.
  • Давай я перше в душ, а потім все тобі розповім. Зроби мені кави, дуже міцної, - Соня хотіла обуритися, їй хотілося знати все тут і зараз, але я страшенно хотіла змити з себе минулу ніч. Тому просто схопила халат і кинулася до ванни.

Гаряча вода творить чудеса. Але, нажаль, не повертає пам'ять і так само її не стирає. Не те щоб я так сильно турбувалася про свою честь, але я завжди себе тримала у руках. Якщо хлопець мені не подобався, то навіть дуже п’яна я б з ним не переспала. Так що ж сталося цього разу? Як я піддалася Владу?

Не буду заперечувати, Влад дуже симпатичний, часом з ним весело, але я не розглядаю його як пару. Для мене він просто не той єдиний, я це відчуваю. Та щось пішло не так, в якийсь момент мої відчуття мене зрадили.

Соня чекала на кухні з величезною чашкою кави, яку вона не віддавала, поки я не почала говорити.

  • Я переспала із Владом, - я очікувала на здивовані подихи, але у відповідь жодної реакції. Блін, я ж зустрічаюся з Владом, звісно цьому ніхто не здивується.

Подруга подивилася на мене як на божевільну і посунула чашку до мене.

  • Мене більше дивує, що ти залишилася у нього на всю ніч, - відповіла подруга. – Стоп, а чому тебе це так дивує? Ви ж пара. Ви що за весь цей час не…
  • Е…. ну…, - блін, приховувати щось від найкращої подруги це жах. Я зробила ковток кави, щоб трохи потягнути час, але вона була така гаряча, що я обпекла язика і закашлялася. От я і попалася.
  • Алісо?! – ну ось і кінець вистави, коли Соня на повишених тонах вимовляла моє ім’я, відбрехатися уже не вийде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше