Розділ 4

Коли я клялася собі, що не дозволю мамі знову перетворювати мене на барбі, я була щиро переконана що мені це вдасться. Але….. я стояла перед дзеркалом в червоній спідниці-олівець і чорній  шовковій майці, з макіяжем і накрученим волоссям. Отже, стою я така розгублена перед дзеркалом, і намагаюся зрозуміти звідки ці речі взагалі взялися в моїй шафі.

• Ти схожа на секретарку з…., - проходячи повз мою кімнату, сказав Макс. – Мені продовжити?
• Не треба, - швидко його зупинила. Я і так прекрасно зрозуміла, що він мав на увазі.  Цього разу мама перестаралася.
• Вау, ти просто шикарно виглядаєш, - до кімнати увірвалася Соня. Її одяг виглядав куди скромніше, хоча декольте було доволі відверте.
• Справді? Тому що твій чоловік порівняв мене з порно актрисою.
• Просто у когось обламався секс-вікенд, от він і дується, - зітхнула подруга і я зрозуміла, що їй через це теж було сумно.
• Звідки цей одяг? – може хоч подруга відкриє мені цю таємницю.
• Ми з мамою ходили на шопінг. Вона вирішила дещо і тобі прикупити. Тож, ось це, не єдине що ти знайдеш у своєму гардеробі. Там, до речі, і нова білизна з’явилася. Але не раджу тобі її поки діставати. Ти ще не готова до такого.

Ну чому? Чому Всесвіт? Що я такого зробила, що зараз так страждаю? Я ж жила собі спокійно, нікого не чіпала, нікому не заважала. Як це розуміти? Мої предки що  так сильно накосячили в минулому і от настав момент спокутувати гріхи? Але чому я? Є ще Макс, нехай і він мучиться.

• Соняяяя….., - у голові з’явилася геніальна ідея.
• Що? – поцікавилася подруга, поправляючи зачіску.
• Народи дитину, - виголосила я, дівчина аж повітрям подавилася. – Мамі треба чимось зайнятися, а внук це просто те що їй  необхідно. А краще, народи відразу двійню, щоб часу на мене в неї взагалі не було.
• Ти дура? Хочеш використати племінника, як захист від рідної матері? Вибач, але моя дитина з’явиться на світ, тоді коли для цього буде час, а не тоді, коли її божевільна тітка захоче позбавитися надмірної уваги матері.

Ех, навіть найкраща подруга проти мене. Цей план занадто ідеальний, щоб так легко здатися. Думаю Макс мені не відмовить, тільки треба придумати інше формулювання.

Коли ми всі загрузилися у Максову машину, панувала цілковити тиша. Тато подумки оплакував футбольний матч, Макс тяжко зітхав, поглядаючи на Соню, тоді як дівчина сиділа в глибокій задумі, час від часу позираючи в мою сторону. Лише мама була веселою.

• Може б ти все таки зняла пірсинг? – на мене знову звернули увагу.

Але я рішуче відмовилася. Я і так пішла на великі жертви, вдягаючись у це, тож пірсинг був  залишком моєї особистості.

Коли ми зупинилися біля великого красивого особняка, у мене чогось з’явилося нестерпне бажання кудись втекти. Мамі ледь не силою довелося випихати мене з машини, вона навіть йшла біля мене, щоб я точно не втекла.

Двері нам відчинила жіночка пенсійного віку і запросила до будинку. Я не буду розповідати про будинок, бо мені слів не стане описати цю красу. Мені тільки стало цікаво, яку ж суму тітка Ніна відсудила у свого колишнього.

Коли ці дві жіночки, тобто мама і тітка Ніна, нарешті побачилися в живу крику було стільки, що я аж вуха затулила. Мені одразу ж захотілося нагадати їм, що вони уже давно дамочки у віці, а не підлітки, яких відпустили на дискотеку.  Але тут Ніна кинулася обнімати тата і я зрозуміла, що в цьому немає ніякого сенсу, ці люди явно давно не заглядали у свій паспорт.

• Алісо, ти просто чарівна, - от і до мене черга дійшла. Я сором’язливо подякувала, витираючи зі своєї щоки помаду. Для чого фарбувати губи, якщо ти збираєшся залишити її на обличчях своїх гостей?

Нас провели до столу і я забула про все на світі. Там було стільки смакоти, що мені вже було все одно де я, я просто хотіла все це скуштувати. Мушу визнати, у нас з братом була одна спільна риса, ми страшенно любили їсти. Соня часто порівнювала нас із цирковими тваринами, бо за смачну їжу ми були готові на все.

• Він зараз спуститься, - почула я і насторожилася. Я так зосередилася на стравах, що пропустила важливий діалог. А дарма, а то б у мене не було б зараз такого дурнуватого вигляду.

У дверях з’явився ВІН. Як там у фільмах часто кажуть, «скалка у дупі»? Я завмерла на місці. Навіть коли усі всілися на свої місця, я продовжувала стояти з роззявленим ротом. Соні довелося мене потягнути за руку, щоб я вмостила свою п’яту точку біля неї.

• Ти зараз на психопатку схожа, - прошепотіла подруга.
• Це він, - відповіла я. – Влад.
• Придурок з твоєї роботи? – Соня швидко окинула хлопця прискіпливим оком і повернулася до мене. – Ти не казала, що він такий гарненький.

Усе застілля я майже нічого не їла. Я просто не могла, боялася що подавлюся. Владік, ця зараза, всівся навпроти мене і противно так посміхався, і підморгував.

Я зраділа, коли всі нарешті наїлися. Але їм цього було мало, треба було ж ще кави в саду попити. Почалися розмови про минуле, про дітей, кава вже закінчилася, але вони продовжували розмовляти.

• От Аліса, ніяк не знайде собі достойну пару, - зітхнула мама. Я закашлялася, розмова явно зайшла не в ту сторону.
• Ой, мій Влад теж такий перебірливий. Ніхто йому не подобається. Ярослав уже збирається одружуватися, а цей ніяк не нагуляється, - пожалілася Ніна. А хто такий Ярослав?