Наталія
Настав цей день. Сьогодні відбудеться прем'єра фільму у якому я знімалася. Це так страшно і захопливо водночас. Зараз я збираюся на цю прем'єру. Я, Ігор, мій тато і його батьки йдемо туди. Ми вчора з Софією ходили купувати мені нову сукню і це зайняло багато часу, але слава Богу ми знайшли те, що шукали. Сукня - сорочка з шикарною тканини: довжина міді, низ фігурний, з боків розпірки, талія фіксується знімним поясом. Комір виконаний у вигляді стійки. Застібка - цельновикроеная планка, застібається на 8 кнопок. На рівні нагрудних виточок знаходяться декоративні клапани з кнопками. Загалом вона сиділа ідеально на моїй фігурі, а під неї я одягнула чорні туфлі на товстих підборах. Волосся трохи підкрутила, макіяж зробила яскравішим, аніж завжди: бежева помада, чорні стрілки і трохи тонального крему під очі, бо я пізно лягла спати (все через серіали). Фух, наче готова. Я спустилася на перший поверх і підійшла до тата, він сидів у кріслі і дивився якийсь документальний фільм, але побачивши мене, обернувся.
- Ну як? - невпевнено запитала я, бо тато просто дивився на мене і нічого не казав, це трохи напружило мене.
- Доню, ти в мене така гарна - нарешті сказав він і обійняв мене, я пригорнулася до нього і відчула батьківське тепло.
- Ну що? Ходімо? - перепитала я, коли ми відсторонилися, тато кивнув і ми зачинивши двері, сіли в його автомобіль.
Ігор мав чекати нас біля головного кінотеатру міста зі своїми батьками. Ох, трохи хвилююся, бо це все ж таки по-перше прем'єра фільму у якому я головна героїня, а по-друге бо там будуть батьки Ігоря і як-не-як, але я постійно хвилююся поряд із ними аби не зробити щось неправильно.
Ми під'їхали до кінотеатру і я ще здалеку помітила Ігоря і його батьків. Тато припаркував автомобіль недалеко від закладу і відкрив переді мною двері. В цей момент я відчула себе якоюсь популярною зіркою, тому посміхнулася і вийшла з автомобілю. Мій погляд був одразу спрямований на Ігоря, як і його, сьогодні він був одягнений у чорний костюм і білу сорочку і це чесно кажучи, трохи не звично, але йому неймовірно пасує! Він такий гарний сьогодні, його батьки також гарні, його мама в бордовій сукні, а тато в коричневому костюмі. Ми підійшли і стали поряд з ними.
- Добрий день, раді вас бачити - привітався мій тато і потиснув руку Ігорю, а потім його батькові.
- Ми також - відповіла мама Ігоря і поцілувала мене в щічку.
- Ну, що? До початку п'ятнадцять хвилин, тому пропоную заходити - сказав тато Ігоря і ми всі кивнувши, почали заходити.
Але Ігор мене зупинив, взявши за руку, коли наші батьки зайшли ми відійшли від них і Ігор притиснувши мене до стіни, почав пристрасно цілувати. В мить ноги стали ватні, а серце билося надто швидко, тому я охопила шию Ігоря руками, а він притримав мене за талію. Ми цілувалися, поки нам не вистачило кисню, а потім відсторонилися і дивилися одне одному в очі.
- Ти сьогодні така гарна, тобі дуже пасує ця сукня - похвалив Ігор, а потім пошепки додав, - Я ледве стримую себе аби вже тут і зараз не зробити дещо більше, аніж поцілунок.
- Дякую, а цей костюм він тобі тебе пасує шалено. - посміхнулася я і навмисно прикус ла нижню губу.
- Ти спеціально? - запитав Ігор і хотів мене поцілувати, але до нас прийшов мій тато.
- Нарешті знайшла вас! Прем'єра вже ось-ось почнеться! - швидко сказав він, Ігор взяв мене за руку в ми побігли до зали.
Зайшовши, тато показав нам наші місця і ми сіли на них, так вийшло що з лівого боку від мене сидів мій тато, а з правого Ігор, але я справді рада цьому. Мені комфортно поряд з ними обома, ніколи не могла подумати що коли-небудь так сильно закохаюся! Ігор розмовляв зі своєю мамою, а я раптом зрозуміла, що сьогодні поряд немає мами. Рідна навіть не маю поняття де, а Любу я не хочу й бачити. Трохи сумно, але я сама вирішила викреслити її зі свого життя, тому не маю засмучуватися. Коли на екрані нарешті закінчилася реклама, яка здавалося тривала вічність, фільм почався. Під час нього деякі глядачі оберталися на мене
та на Ігоря, тому я трохи напружено почувала себе, але вирішила не звертати увагу, бо пропущу фільм.
Після фільму ми вирішили всі разом сходити в кафе і відсвяткувати чудовий фільм. Коли ми вийшли з зали, на мене чекала несподіванка, бо там я зустріла Сашу, режисера, Іру з якимось хлопцем і Соню. Ми з Ігорем підійшли до них, а батьки чекали нас біля входу до кінотеатру.
- Привіт, що ви тут робите? - запитав Ігор.
- Привіт, до речі, Саша, з прем'єрою тебе - привітала я хлопця, а він обійняв мене в знак подяки, Ігор трохи косо подивився, але нічого не сказав.
- Дякую, вас також з прем'єрою - подякував Саша і посміхнувся.
- А ми прийшли аби привітати вас - сказала Соня і обійняла нас з Ігорем по черзі.
- Ми також - додала Іра і обійняла мене, прошепотіла на вухо: - Це мій хлопець, той самий.
Я пильніше придивилася до її партнера, він гарний (але Ігор точно гарніше), я гадаю Ірі справді пощастило з хлопцем. Ми трохи поговорили, а потім пішли до батьків, бо вони мабуть вже зачекалися, але біля входу мене чекала несподіванка знову. Тато говорив з...Єленою і моїми братами. Я міцніше взяла Ігоря за руку.
- Нато, привіт - підбіг до мене не рідний брат Олег і міцно обійняв, а потім поцілував у щічку.
- Ми щиро вітаємо тебе з прем'єрою, ну і твого хлопця теж - сказала Єлена і теж обійняла мене.
- Так, ми бачили фільм, ви чудово зіграли - похвалив рідний брат і обійняв мене.
Довелося ще й з ними поговорити, а потім ми нарешті могли йти з нашими батьками до кафе. Воно знаходилося не далеко, тому ми швидко до нього прийшли. Сівши, ми почали обирати що ж замовити, а потім говорили на різні теми, в основному наші з Ігорем батьки запитувати, які в нас плани на майбутнє і т.д. Після нашої сімейної вечері, ми з Ігорем поїхали до нього додому, тато сказав аби я пробула сьогодні з ним разом, бо він буде чимось зайнятий.
- Фух, нарешті ми вдома - сказала я, коли ми зайшли в квартиру Ігоря.
- Так, сьогодні був тяжкий день, але я щиро що провів його з тобою і нашою сім'єю - щиро мовив Ігор.
- Я також цьому дуже рада, тобі щось приготувати? - запитала я, але Ігор похитав головою.
- Давай краще подивимося фільм? - запропонував він, я кивнула і ми зайшли в вітальню, фільм обрали майже одразу.
Я поклала голову Ігорю на плечі і дивилася фільм, він обійняв мене за плечі і прошепотів на вухо.
- Я люблю тебе.
- А я тебе.
#466 в Молодіжна проза
#3805 в Любовні романи
#1826 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 02.04.2020