Не варто розслаблятись

От нічого ж такого не планувала творити, наче просто відпочити, поворкувати з кимось та погуляти в своєму розквіті сил, але точно не, цитую брата, бути поросям! Причому, незрозуміло як дібралась додому, кукушка дала збій, а пам'ять після моїх вчораших дій так і муркоче "котися ти лісом"! Це ще добре, що будильник я поставила на декілька хвилин раніше, тож ще маю трохи часу перед роботою аби задобрити свою макітру, щоби та видала хоч якісь кадри вечора. У підсвідомості конкретний глюк, бо Ілля кричить на мене на весь будинок, а я стою, намагаючись тримати очі, що зараз вилетять з орбіт. Бо ж Ілля вчора теж пив, але зараз такий бадьорий стоїть і дзьобає мої мізки! Чи правильніше сказати: ота незрозуміла непотрібна штучка, бо ж мізки точно давно видуло?!

Навіть боюсь уявити, як він мене вчора додому сунув. Чи не він? У-у-у, а брата аж пре. Ну звісно, адже завжди Ілля після вечірок знаходився в стані "безпомічної кукухи", а я на своїх тендітних плечиках рятувала його тушку, а зараз все навпаки! Зруйнувала безсовісна сестричка грандіозні плани, ай-яй-яй!

Музика, алкоголь, я, незрозумілий натовп і просто бомбезний настій! Поведінка не інакше, як притрушене порося, але ж як по іншому потріпати мізки своєму вже-не-холостяку брату? Так, я це вчинила частково через Лізу й Іллю. Але, що ж поробиш, коли нерви так і просять відпочинку?

Проте зараз, як би не боліла голова, таракани в ній задоволено танцювали ламбаду через відмінно виконаний план. Але ще потрібно буде розпитати в друзів, що ж вчора творилось зі мною, бо як я зрозуміла від Іллі, додому потрапила не з ним! Звісно можна було б ще деякі деталі в нього розпитати, але той лиш зробив декілька дзвінків на роботу і поліз спати! А я тут ще маю заштукатурити свої баньки під очима і пошпарити на роботу. Проте краще б я з Іллею поговорила, бо заглядати у відео, що я виклала в блог - ще страшніше! Ще й брат, як один з адміністраторів сторінки міг видалити всі ті кадри моїх "подвигів", але хто відмовиться від численних переглядів та високої статистики? Так, мої відео вчинили фурор, тож весь Інтернет гуде про перегони та Обезбашену. Ну сама винна.

Після вчорашнього бою з емоціями, зараз декілька випитих склянок води пішли, як в суху землю. Досунувшись до кімнати, стала перед дзеркалом і почала попрявляти свою "неперевершеність" під очима. Так себе ще ніколи не штукатурила на роботу, проте, якщо рахувати той факт, що я ніде не працювала... З дебютом мене, котики!

Шукаю номер Лізи, паралельно чекаючи свій транспорт (бо ж дехто на мене образився і не захотів підвести до фітнес-клубу, а сама я в такому стані не доберусь!), хочу аби подруга мені доповіла все, що моя пам'ять не хотіла показувати навіть після декількох випитих таблеток.

- Ну все, чекаю захоплюючої розповіді про свинку-Ксю і може хоч хтось мені пояснить, як я дібралась додому?!- Голосно запитую, хоч вже сидячи в таксі.

- Не нявкай, наче тобі хвоста прищемили!- Обурюється на іншому кінці зв'язку Ліза і я розумію, що справи в неї погані.- Тобі тепер має бути соромно ходити біля того клубу, бо через тебе нас запам'ятали всі!- Так наголошує на цьому дівчина, що мені здається, була б вона тут, то для емоційності картинки ще постукала мене по лобі.- Може я тут також пошкоджене кошеня, а вона там бідкається!- Ой, жалість аж давить зі всіх кутів, що вуха в'януть!- Якщо хочеш взнати, як додому доповзла, то до Талі дзвони.- Байдуже мовила Ліза, а я ледь заїкатись не почала. Таля тут до чого? Чи може не вона, а... Кохати-копати, Ярік?! О ні, до такого я докотитись не могла. Все так погано?

- А Таля тут до чого?- Тихо запитала, не впізнаючи свого голосу.

- Ну це ж той красуньчик Дан тебе з клубу забирав, а дівчина ходила сама без свого хлопця.

Ой, щоб мені добре було, а я вже подумала, що зовсім вже Яріка довела. Проте перед Талею трохи незручно стало, бо я відволікла, як виявляється, її хлопця. Шкода, Богдан таки нічогенький, я вже було для розслаблення почала придивлятись до нього. Щось зовсім мені не щастить.

- Зі мною все взагалі не так?- Обнадійливо запитала, потираючи зону біля скроні.

- Та ні, в тебе просто є чуйка на хлопців!- З якимось глузуванням Ліза це мовила.- Навіть на вечірці не розгубилась і склеїла такого симпатичного бармена, що я б сама на нього повелеся!- Пирскнула вона зі сміху, а я сиділа зовсім в ступорі. Подруга переповіла цілу історію, що я потім і сама згадала, як спілкувалась з хлопцем і він навіть... дав мені свій номер телефону?! Я швидко, не відхиляючи виклик, пройшла поглядом по записаних контактах і справді знайшла там номер з підписом "Файний бармен". М-да, хороша характеристика про хлопця, Макаром, здається, його звати. Ну побачимо, що вийде з того Макарчика, бо ж Оксаночка ще зі своїм здоров'ям не встановила повний контакт.

Я заплатила за таксі та увійшла всередину, ще встигаючи на роботу. Зайшла до керівництва, а тоді вже вхопила свій бейджик, попрямувала за стійку і почався мій робочий день. Добре, що хоча б крісло було і я могла присісти та не мучити своїх і так бідних на сьогодні ніжок. Паралельно зі записом клієнтів, я намагалась згадувати події вчорашого вечора, атже цікавість брала своє.

Краще б я забула ті моменти, як Ілля з Лізою танцювали, ну просто голубки! До того ж, алкоголь давав такої іскри, що там все ледь не спалахнуло. Хоча, відверто кажучи, складалось враження, що Ліза хотіла споїти брата. А той був не дуже й проти! Тож їхні танці виходили гарячими. Що найцікавіше, Катя була присутня в тому ж клубі (хоч її з Владом не запрошували на святкування) і дівчина бачила всі події моїх "закоханих", як і я бачила її реакції! Мені лиш залишалось задоволено потирати руки та йти, врешті решт, влаштовувати власний романтік, бо Ярік одразу ненароком приклеївся до якихось п'явок і до мене ніякої уваги не було. Проте був цілий танспол красуньчиків, а я до сих пір не кумекаю, якого чорта вчепилась до того бармена?! Красивий, зараза, і, на мій подив, встиг сьогодні по обіді написати мені, тож я встигла провести невелику переписку.