В розпалі романтики

- М-да, Оксано, це буде щось!- Прошепотіла я собі, як з вікна спостерігала за тим, коли до нашого дому почали збиратись друзі. Вже зараз розпочинається вечірка і збирається народ.- Ох, який біцикл!- ледь не вигукнула я, коли побачила, що до нас приїхало два хлопці мотоциклом, пасажиром був Антін, а водій саме знімав шолом. Того хлопця я не знала, проте на вигляд він дуже симпатичний, ще й на фоні цього мотоцикла... Упс, слинка потекла. Але ж картина - я хочу покататись на тому залізному конику і бажано з цим красуньчиком!

- Ну ні, вона у вікно витріщається і колу п'є, доки я там без допомоги!- Почала робити дебош Ліза.

- Що вже сталося? Все ж було на кухні - напої, закуска, музика налаштована!-Не зрозуміла я, атже все було готове. Аби лиш наш триповерховий будинок все витримав (якось я так собі настроєна на позитив)!

- Та тихіше!- Збавила голос дівчина.- Я на рахунок подарунку іменинниці!- Вона махнула рукою і я, зрозумівши натяк, побігла за нею на другий поверх в свою кімнату. Доки іменинниця зустрічає перших гостей, ми можемо все нормально підготувати. Я швиденько кинула погляд на себе в дзеркало і підійшла до столу. На цей вечір я сильно не готувалась, одягла чорні шорти і червоний топ та розпустила своє довге біляве волосся. Ліза була в темній коротенькій сукні і також з розпущеним волоссям та яскравим мейкапом.

Біля столу лежав пакунок, я відкрила його та вийняла складену дорогу блакитну жіночу білизну, яку ми з Лізою замовили напередодні, як подарунок Каті. Вона давно собі хотіла цей комплект, тож ми постарались, аби його роздобути. Я взяла його і поклала в подарункову коробку, яку підготувала Ліза і зав'язала стрічкою.

- Все, заховай он-там, а як всі зберуться, тоді й подаруємо. А я ще забіжу до Іллі, гляну, що там в нього.- Сказала я до Лізи і вибігла з кімнати. Ох, щось я хвилююсь за брата, цікаво ж, що він своїй колишній подарує, що скаже, блін, хвилююсь, ніби за свої власні стосунки! Ще не слід забувати того, що Ліза хоче нам кавалерів знайти, а так, як сьогодні в нашому домі буде чимало незнайомих мені людей (в мене друзів дуже мало, не те, що в Каті), то в дівчини все може вийти. Я залетіла до кімнати брата з криком: "Ну, що там?", через що він ледь щось не кинув з рук.

- Зовсім здуріла?- Припустив хлопець, а я, незважаючи, підійшла ближче.

- А ти красуньчик.- Мовила, оглянувши його: в чорній футболці та штанах, зі своїм чорним кучерявим, зовсім не таким, як в мене, волоссям. Все виглядало аж ніяк не траурно, а стильно.- Покажеш, що в руках?- Хитро моргнула. Брат все ж простягнув руки і я змогла роздивитись, що в невеликій коробці був браслет з підвіскою у формі дельфіна. Ця краса повинна сподобатись Каті, ще й разом з букетом. Я усміхнулась.- Нічогенько, тільки благаю, не бовкни при привітанні чогось, типу "щастя-здоров'я", нормально привітай!

- Не вчи вченого!- Хмикнув Ілля, хоч я знаю, що при Каті він і заїкатись може. Це перша дівчина, яка так змогла вплинути на мого мажора. Горджуся нею!

Ми спустилися в залу, де в основному все було налаштовано і починались веселощі.

Десь через годину все було в повному розпалі, ми чудово привітали Катю і почали вечірку, брат теж не відставав від обіцяних обов'язків. Час від часу то він, то іменинниця підходили до мене і знайомили зі своїми новими друзями, доки я відривалась з деякими однокласниками. Лізу взагалі загубила, вона одразу приклеїлась до знайомого мажорчика та інколи переключалась то на інших, то на мене.

Мама щось там говорила про цілісність будинку? Можна казати, що я цього не чула. Меблі цілі і на тому подякуйте. Як уявлю, що завтра потрібно буде робити порядок - випити хочеться. Я в принципі й так не випускаю з рук коктейлі, тож в моїй голові вже з непоганою швидкістю літають зірочки. Ось чим я не схожа на брата - пити не вмію.

Щодо нього! Я ледь не подавилася своїм напоєм, коли побачила, як на колінах в брата сидить якась мавпа і відкрито фліртує, доки він зовсім іншій мавпочці має увагу приділяти! Якщо що, це я ще комплімент Каті зробила. Швидко кличу Лізу і демонструю їй цих два нетверезих об'єкти та ми сходимось на думці, що не знаємо тієї фурії, що й на краще. За долю секунди ми розробили план евакуації її тіла з колін Іллі та акцентування його уваги на Каті. Я стою і спостерігаю в стороні, як Ліза, зображаючи із себе занадто п'яну, підходить і починає відбивати собі Іллю, нісши всіляку маячню, що він її бойфренд. Та фурія, сильно не сперечаючись, переключається на іншого хлопця, а в Іллі щелепа відвисає він почутих фактів Лізи. Вона, сміючись, пояснює все і копнем направляє хлопця до Каті. Коли я бачу, що вони мило теревенять, наші з Лізою душі заспокоюються.

Недовго настрій хорошим був. Сиділа собі спокійно, їла цукерку, як мусила до мене підійти однокласниця та не зовсім подруга Еля. Для культурності ми перекинулись декількома словами і я хотіла втекти, як дівчина мусила бовкнути:

- Як добре, що ти нікуди не полетіла за кордон, а то ми не змогли б зустрітись! А так давно бачились!- І мило усміхнулась. Авжеж, сама тільки з Туреччини прилетіла, і дуже рада, що мені нікуди не вдалось вирватись. Ух, як хочеться їй личко поцарапати - залізною хваткою!- Так ти їдь на наше море, там зараз просто той самий рай!- Вирішила добити мене дівчина і втікає веселитись. Я в той момент відчуваю себе пораненою пташкою, якій відбили всі можливості. Розуміння, що зараз я могла бути не на цій вечірці, а десь там за кілометри звідси, ламає мене.

Хоч і тут, в рідній країні є повно розваг, мені цього не хочеться.

Та я знаю, що і в нас є море, і була там, проте вся ця асмосфера така... рідна. Все навколо - це твоє, а так хочеться незвіданого, навіть того самого моря, але під іншим кутом, іншим прапором, іншою атмосферою.
Іноді, будучи далеко від усього, розумієш, чого справді хочеш. Я хочу туди, де звучить африканська музика, де в повітрі витають давні єгипетські традиції. Просто люблю цю країну. Не цікавлюсь її історією, не дослідчую чогось, просто насолоджуюсь її особливою атмосферою. Хтозна, можливо, коли я пізнаю таємниці Єгипту та пройдуся стежками пустелі, моє захоплення мине. Я переключусь на іншу країну зі зовсім іншою історією та бажатиму потрапити вже туди. Мене манитиме зовсім інше незвідане, доки я не отримаю всього. А поки я не змирилась з тим, що політ в країну палкого сонця не відбудеться, особливо, коли можливість була, і це крає мою душу.