***

Вони приїхали на місце. Двоповерховий дім, зі стоянкою. Треба було йти на задню частину, там стояла велитенська сакура. Яка вже віддала усі плоди. Вже була осінь. Жовтень. Листя вже падало. Бі з Джузо припаркували, і забрали Мі. Вони пішли оглядати квартиру Бі. Вони піднялися по сходах. Квартира бі була перша по рахунку на 2 поверсі.  В Джу 2 квартира.

• - Як я і казала, ключі під килимком. - до них підбігла якась дівчина.
• - Доброго вечора. - поклонилася дівчина.
• - Доброго. - Бі поклонилася в відповідь.
• - Це моя квартира. Дивитися будеш? Чи зразу візьмеш. - з сарказмом запитала вона.
• - Хм-м-м. Беру. - в тої дівчини трішки щелепа не відвисла. Бі передала їй гроші. Дівчина попрошалась з Бі, і пішла. Увесь цей час, Джузо грався з Мі, на задньому дворі. Там був газон, спеціально для того, щоб милуватися цвітінням сакури. В середині  стояла велична сакура, вкрашена камінцями. В 20 районі усі тротуари були прикрашені деревами, й  маленькою ділянкою газону. Це виглядало дуже гарно.
• - Джу я піду оглядати квартиру. Ти зі мною? Чи далі будеш гратися? - сміючись запитала вона.
• - Зараз до тебе підскочу. Через хвилин 15. - далі продовжуючи гратися сказав Джу.
• - Гаразд. Якщо щось, заходь. - Бі увійшла до своєї квартири. Спочатку була передпокійна. Шкавчик був невеликий для взуття. " це якесь сміття. Треба викинути " передпокій був дуже короткий. Шафа в довжину 1,5 метри, і усе. Далі йшла одна величезна кімната, і усе. Бі вже усе розпланувала.
• - Джу-у-у! Допоможи викинути шафу. - Він швидко прибіг до неї в квартиру. Він легко підняв шафу, і поніс її в урну спеціальну. Швидко викинувши її, він підбіг до її квартири, як вона вже зачиняла квартиру, а у ній й Мі. Вона залишила там свої речі, і вже вирішила їхати за меблями.
• - Бувай Джу, я за меблями поїду.
• - Мені з тобою поїхати?
• - Та ні не треба, я усе замовлю, й доставку. Усе буде гаразд. - Бі швиденько сіла, й поїхала замовляти меблі. Вони працюють цілодобово, а вже було десь об 11 вечора. Для дівчини щось вибирати, це занадто складно, але в неї уже було усе що треба. Вона поїхала додому, і впала в постіль.
• Вона прокинулася. Вже був понеділок. На роботу їй через неділю. Вона подивилася на годинник. 9 година. Вона спала на підлозі. Тут її розбудив дзвінок в двері. Вона спала в тому, в чому була учора. Вона підбігла до дверей. Це був кур'єр з меблями і встановщики. Вона замовила повністю кухню, з лівої сторони від передпокою. В передпокій вона замовила шафу, але вона замовила ще  майстрів з ремонту, а сама вона пішла купувати собі речі. Мі вона забрала. Вона познайомилася з  однією своєю ду-у-уже старою подругою та другом. Жартуючи вони називали друг друга братик або сестричка. Вона пішла в кафе, у котрому працювала та дівчина. Воно знаходилося недалеко від її квартири.
• - То-о-ока! Я приїхала. - забігши в кафе вона прокричала. За нею тихо, неспокійно увійшла Мі.
• - Бі-і.  - до неї прибігла дівчина, з коротким фіолетовим волоссям. Вона там офіціанткою працює. Бі почала принюхатися.
• - Тока. Це ж кафе для гулів?! - Мі зовсім стихла, і сховалася за Бі.
• - Та-ак. - Тока почервоніла.
• - Так ось, можна я в тебе свою сумку залишу, на день, не більше.
• - Так, гаразд.
• - Вибач, мені потрібно буде одяг купити, їжі. Вибач будь ласка.
• - Так гаразд, бувай. - дівчата розійшлися.  Бі пішла усе купила. Вже час підходив до вечора. Вона підійшла до своєї квартири. Зовні, звичайна квартира. Робітники стояли поряд.
• - Заходьте,  перевіряйте. - Бі зайшла до квартири. Усе як вона мріяла. Кухню була обкладена блакитною плиткою.  В ванну вона зайшла. Чисто. Неймовірно. Посеред квартири стояв диван, з виглядом на телевізор. В правому куту стояло ліжко. Велике таке, як вона любить. Шафи усі вмонтовані в стіни. Балкон навіть був.
• - Ви вільні! Дуже вам вдячна! - Бі віддала їм гроші, і пішла в квартиру. Мі прибігла до дому, і почала шкрябати двері. Бі запустила її до дому. Вона почала розкладати речі. Джузо був у себе. Вже вечоріло. Мі зарилася під ковдру. Бі пішла за нею, і спокійно спала.
•  
•