***

Бі прокинулася від того що їй хтось дзвонив в дзвінок.

• - Мі, ти де?
• З-під ковдри вилізла майже чиста Мі.
• - Кого там могло принести? - Ебіна простягла руку до будильника. - 9:50. Гаразд. Усе не дзвонить вже йду! - Бі продумуючи план на сьогоднішній день, вже накидувала на себе шорти і дуже коротку футболку. Її принцип " прикрило усе необхідне й вистачить".
• Вона відчинила двері. Перед нею стояв високий юнак, з білим як сніг волоссям, і такою ж шкірою з червоними швами.
• - Джузо? Як ти мене знайшов? - Джузо не міг відірвати очей, від її одягу.  Бі поклацала пальцями - очі мої вище!
• - Та ти сама не висока.
• - В мене зріст 160! Нормальний зріст.
• - Ну мій 190, тому мовчи. - Бі ніби то образилась, але у душі дуже сміялася.
• - Гаразд, чого ти хотів?
• - Тебе підвести до 20 району? - з видною посмішкою і лікуванням запитав він. Тут з квартири вийшла заспана лисиця.
• - Що це таке?! - Джузо дістав пістолет, і один раз вистрілив. Бі підставила свою ногу.
• - Ти що робиш, дурень?! Це моя лисиця. - Мі в той час вже зібралася вбити Джу. - Мі спокійно, принеси якусь ганчірку. - Мі швидко побігла в дім, і почала десь ритися.
• - Вибач! Сильно боляче?! - схопивши падаючу Бі, запитав Джузо.
• - Зможеш мою ногу розрізати? Щоб кулю дістати?- в очах Джузо було здивування.
• - Т-так.
• В Бі, в одній із серіжок, були ножі.  Вона їх дістала, і віддала Джузо.
• - З серіжок?! Як?!.
• - Між вже! Швидко тільки! - Джу швидко й мітко розрізав місце, де була куля. Він її витяг, і поклав на підлогу. Мі прибігла з футболкою Бі.
• - Мі ти знущаєшся?!  Вона ж біла! - Мі закрила морду лапками, і зажмурилася.
• - Гаразд, це тепер такий стиль. - Бі витерла кров. Рана вже майже загоїлася.
• - Давай через хвилин 15 зустрінемося? - Вже стала на ногу - Я речі зберу,  та й в душ швиденько. - Джузо був в ступорі.
• - Г-гаразд.
• Бі швидко забула в квартиру, і заченила двері.
• - А-а-а. Як боляче! - поки вона людина, рани загоюются тільки зовні. Бі розрізала місце рани. Кров почала все більше і більше литися. Вона побігла за нитками.
• - Мі! Де нитки! Мі! - лисиця теж шукала нитки.
• - Знайшла! Мі! Шукай голку. - Бі сіла на диван, роздяглася , щоб ще не зіпсувати й одяг зовсім. Мі знайшла голку, і трохи донесла її до Бі. Вона почала зашивати.
• - Як боляче!
• До квартири постучали.
• - Ебіна ти скоро? - це був голос Джузо.
• - А-а-а-а. - вона щось боляче зачепила в нозі. Джузо відчинив двері. Він підбіг до неї, притримуючи голову.
• - Почекай трішки. - він поцілував її в губи, узяв голку і швидко наклав усі шви.
• - Не боляче? - Джу  грайливо  запитав.
• - Щ-що? - вона нічого не відчувала. Їй дуже сподобалося. Вона була як в тумані.
• - Гаразд, збирайся.
• - Джузо.
• - Для тебе Джу.
• - Гаразд Джу. Відвернися будь ласка.
• - Чому? - Джузо опустив очі в низ. Вона прижалася до нього. Він почервонів.
• - Тобі треба в душ? - запитала соромлячись Бі. Вона відірвалася від нього, встала, і пішла за рушником. На щастя вона була в спідниці. Вона їй давно не подобалася, тому вона і залишилася в ній. А білизна занадто як вона вважає дорога, тому вона й зняла бюзгалтер. Джу вже не соромлячись роздивився її тіло.
• - Шви? Як в мене тільки чорні.
• - Так.
• -  Шия - до грудей, лінєю. А біля грудей, розходилося до хребта.
• - Це було з дитинства. В тебе ж теж так.
• - За те, татуювання гарне.
• - Смішний ти. Вже виходячи з душу сказала Бі. Тільки в рушнику.
• - Яка ти гарна. - вже думаючи як  роздягнути її.
• - Що? Подобається? - спустивши рушник запитала вона. Джу почервонів. - усе так погано? - вже сумним голосом запитала вона.
• - Т-та ти просто чудова. - піднявшись, й йдучи до неї сказав він. Він підійшов до неї все ближче і ближче. Він вже стояв впритул.
• - І-і що ти хочеш зробити? - збинтежено запитала вона. Він притиснув її до себе. Вона повалила його на килим, і лягла на нього.
• - Ти така легка.
• - Дуже дякую. - вона лежала на ньому, як на ліжку. Він обійняв її, і перекуверкнув.  Він прижав її руки.
• - Чому ти від мене постійно тікаєш?
• - Ми ніколи не підходили один одному.
• - Чому?! - вже піднявши її, щоб вона сіла.
• - Вислухай мене. - тепер вже вона його прижала. Її сльози почали на нього капати. - Вибач. - вона злізла з нього і сіла. - Вибач. Я не повинна плакати. Ти не повинен цього бачити. - Він сів, і обійняв її.
• - Я не хочу щоб ти плакала. - Він почав витирати її сльози. - давай я тебе вдягну. - Джу почав її одягати. - Я не дозволю, щоб той виродок тебе вдарив. У той час Мі лежала на кроваті. Джузо з Ебіною вже зібралися. Він тримав   її за руку.
• - Мі ходімо. - Вони вийшли з квартири. В Бі був лише рюкзак, тому це не було клопотом. Вони вийшли з квартири.
• - Джу,  заїдемо, я хочу купити байк.
• - Навіщо? В мене ж є?
• - Хочу свій.
• - Гаразд, поїхали. - вони  сіли  за байк.
• - Ми, беги на остановку, позади SSG. Сократит путь через крышу. Здесь запрыгни. Так будет легче и быстрее.
• -Ти що їй сказала? На якій це мові? - вони почали їхати.
• - Після того як ми втікли, ми з Мелуманом розійшлись. Я знайшла собі чоловіка,і ми полетіли в Італію. І я з легкістю вивчила італійську .
• За 5 хвилин, вони вже були на місці.
• - Почекай трохи тут, я швиденько.
• - Ну гаразд. - Бі швиденько забігла  в машинний салон.Вона  подивилася  на перший же байк.
• - Доброго дня, вам з чимось допомогти?- ввічливо запитав консультант.
• - Доброго дня. Так. Я хочу цей байк. - Бі показала на чорно-синій байк.
• - Вибачте звісно, не моя справа, але вистачить в вас коштів? - Бі голосно зареготала.
• - Ви що, знушаєтися?! Я лисиця. Я ваш район прочистила. - Бі сьогодні була без маски. Її шрами зникли.
• - В вас є кошти? Він коштує 5 мільйонів йен.
• - Гаразд. Швидко оформіть його. Щоб через 2 хвилини усе було. Ось карта. - Бі простягла йому карту, й сама вийшла до Джу.
• - Ну що?
• - Дівчино! Забирайте! - Чоловік вивіз іі байк. Вона підбігла до нього, забрала документи, і підійшла до Джу.
• - Ось! - як маленька дитина счастлива Бі підійшла хвастатися.
• - Вау.  Усе, поїхали. - Джу радіючи у душі за неї, сів на байк. Бі свиснула.
• - Мі скоріше! - Мі вибігла із за дерева. Вона застрибнула на пассажирське сидіння.
• Вони поїхали
• Їхати було не більше 2х годин.
• Вони приїхали вже по вечері.
• - В мене квартира знаходиться там де сакура у дворі. 
• - Це вулиця сакури, дів 2.
• - Так так. Точно! А ти звідки знаєш?
• - Я там живу. Там сусідка продала квартиру. Сусідську. 
• - Вау.
• - Я дуже здивуюся, якщо це й правда буде.Мені на 7, а зараз тільки 6. Вона казала що приїде до 7. А ключі під килимком. Поїхали до тебе . 
• - Гаразд. - Бі з Джу поїхали до нього. 
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•