35.У навчання з новими силами

Залишок канікул Аліна провела за роботою. Вона перемістилась з лавки додому і розробляла нові аромати та відтінки. Виготовляла замовлення і поповнювала запаси, а також насолоджувалась тишею.

Влитись у темп навчання для неї було неймовірно важко. Вона боялась побачити в академії купу зневажливих поглядів, очікувала почути пересуди за спиною, і зовсім не хотіла зустрітись з своєю заклятою подружкою Ліневейн.

Перспектива вв'язатись в чергову перепалку її зовсім не радувала.

Більшість предметів Аліна просиджувала. Вони були нудними, а інформація яку на них подавали давно відомою. Більш цікавими для неї були пари з професором Кітером. В цьому півріччі він показав їм військовий напрямок з нової сторони. І вперше, відчинив для них двері в операційну. Звісно оперувати за стіл їх, поки що, не пускали, зате вони змогли на яскравому прикладі спостерігати за тим, як правильно повинні виконуватись маніпуляції.

Додаткові заняття з Кітером  перевершили всі очікування. Професор вів себе зовсім інакше, він пояснював, розтлумачував кожну деталь, вчив Аліну прораховувати все до дрібниць.

Того дня вона прийшла на заняття зовсім не в гуморі. Одногрупникам з військового напрямку не сильно подобався підвищений інтерес Кітера до її особи, про що вони і поспішили повідомити Аліну. Втрачати товариські стосунки ще і з ними вона не хотіла, але як правильно владнати конфлікт також не знала.

– Сьогодні ти запізнилась, – сказав Кітер, готуючись до заняття.

– Чому саме я?

– Що?

– Чому саме я ходжу на додаткові? – вперше задала це питання Аліна.

– Ти досі не зрозуміла? – Кітер розкладав на робочому столі предмети для тренувань.

– А як я мала зрозуміти?

– Все просто, ти мені сподобалась. У тобі присутній вогник, інтелект, рішучість, хватка. Ти вмієш тримати себе в руках, вміло керуєш емоціями. Ти старанна, а головне ти думаєш не так, як ми. Я чудово знаю, що ти не з Древендума, я знаю як ти сюди потрапила. Не потрібно зайвих слів, просто – довірся моєму передчуттю. Обточений діамант дорожче продається, а я хочу допомогти тобі обробити всі межі твого потенціалу.

Аліна мовчки слухала і розуміла логіку Кітера. Вона і справді значимо відрізнялась способами мислення від однокурсників, адже в її пам'яті чудово вмістились знання  сучасної медицини, а володіючи ними і магією вона могла зробити набагато більше. Вона більш чітко знала, що вона хоче, яку маніпуляцію вона хотіла виконати, наперед розуміла, що хотіла бачити і якого результату добитись.

– Вперед, – спокійно сказав Кітер, завершивши розставляти предмети на столі.

Аліна зосередилась і як  завжди почала  проводити енергетичну лінію між предметами. Завдання полягало в тому, щоб провести енергію рівним не тремтячим потоком, не торкаючись речей. Та поки що, вона постійно провалювалась на фінішному відрізку, намагаючись пройти між близько майже впритул протягнутими нитками. Вона повільно направляла потік і коли опинилась перед даним етапом завмерла, видихнула, і обережно пустила його вперед. Тонка лінія енергії прослизнула між нитками не торкнувшись їх. Аліна застрибала на місті не вірячи своєму щастю.

– Ну нарешті. Я вже думав ти вічно топтатимешся на цьому місці, – сказав задоволений Кітер.

– Це всього-на-всього п'яте  заняття, – невдоволене насупилась Аліна.

– Це майже місяць часу витраченого на твоє навчання. І це було найлегшим з завдань, такими темпами ми не сильно зможемо розігнатись, – сказав Кітер.

– Тоді, не витрачаймо час на балачки, а розпочинаймо наступний етап.

– Ось за що ти мені подобаєшся, – усміхнувся Кітер і швидко прийнявся розставляти предмети у іншому порядку. 

Аліна уважно розглянула предмети. Тепер нитки розмістили таким чином, що зараз вони були вигнуті у формі гаку.

– Суть вловила?

– Так.

– Працюємо, – сказав самовдоволено Кітер і продовжив спостерігати за Аліною єдиним оком.

З кожним заняттям Аліні ставало дедалі легше використовувати магічний ресурс, вона нарешті зрозуміла, як приєднувати стихію повітря до магічного потоку і тепер вміло цим користувалась. Друге завдання Кітера пало до її ніг з другої спроби.

– Готово.

Кітер задоволено вишкірився.

– Що слідуюче? – спитала Аліна.

– На сьогодні відпочинок. Але попрошу прийти тебе завтра.

– Постараюсь прийти.

Вона не сильно горіла бажанням приходити,  та їй було цікаво, що саме приготує для неї Кітер. Стоячи вже біля виходу Аліна озирнулась і подивившись на професора запитала те, що давно ятрило її душу.

– А що з Ліневейн?

– З ким? З Ліневейн? Ааа, з нею все в порядку. Справу звичайно, що зам'яли та їй добряче влетіло від брата, – усміхнувся Кітер.

– Ви справді думаєте, що після такого вона заспокоїться?

– В жодному разі. Такі як вона не вміють відступати. Саме тому, тобі і потрібно завтра прийти. На тебе очікуватиме дуже важливий урок.

– Я прийду...