Остання

Стихійка вдавано не помічала жеребчика Акса, який все до неї загравав. Ми з моїм вже чоловіком, радісно спостерігали та вже на цілунки сперечалися, як швидко він завоює серце моєї кобилки.

Поряд тріщало багаття, кипіла каша. І було дуже затишно. «Поряд з Аксом завжди затишно», - подумала я. І як би король не мріяв, що одружившись Акселен заспокоїться, схаменеться й осяде, та поки що його мріям не судилося виповнитися. Поки в нас є можливість і свобода, ми живемо на повну. Ні герцог, ні я не рвемося до трону. Можливо колись потім…

-Акс?
-Що?
-А що з принцесою Шаяною? -Чогось про неї подумалося.
-А що з нею? -Здивовано на мене поглянув.
-Ти ж хотів з нею одружитися?
-Я хотів?! Ні. То дядько хотів нас одружити, може й вона хотіла. Дядько зговорився ще років п'ять тому, вона навіть приїжджала на якесь свято з делегацією. Непогана вона. Мені навіть сподобалася. Моя ровесниця.
-Якщо сподобалась, чого не одружився? -Поцікавилася, а у самій вже кішки шкребуться, ревную.
-Бо на тебе чекав,- цьомнув мене у ніс.

Я відразу подобрішала і посміхнулась.

-А чого її до такого віку протримали? -Не розуміла усієї ситуації.
-А ти не бачила її портретів?
-Ні. Вона негарна?- Зрозуміла я.
-Скажу так, красунею її не назвеш. Трохи очі косять і вона кульгава, що дуже незграбно виглядає. Та як людина вона чудова. Якби я не закохався в одну графиню, то і справді б одружився. Вона могла б стати чудовим другом, що в королівській сім’ї рідкість і розкіш. Та я виявився щасливчиком, я зміг одружитися з коханою жінкою - це вже диво.

Акселен хотів мене поцілувати, та я відмахнулася, всупереч його здивованому погляду. В мене крутилася думка, яку я вважала занадто цінною. Вона дзинчала в мене в голові та не давала спокою.
-Треба відправити королю вісника. Терміново!
-Поясни,- зацікавився.

«Ваша величносте, зверніть увагу на принцесу Шаяну. Вона стане чудовою королевою. Колись Ви мені сказали, що я приношу щастя тим, хто поряд. Тож прислухайтесь. Я щиро бажаю Вам найти жінку, яка ще зможе зробити Вас щасливим.
З повагою, герцогиня Маліка Шурайська.»

Дорогі читачі!

Ось і закінчилась історія "Чародійки". Була ідея написати ще альтернативний кінець твору, де все не так райдужно. Та поряд є люди, які не погодилися з цією думкою. Тож тепер так. Але можливо... я не втримаюсь)))


Якщо ви все ж дочитали, однак ще не поставили вподобайку, то зараз саме час.)) Мені буде дуже приємно. І пишіть про свої враження в коментарях, це не тільки допоможе мені зрозуміти вподобання моїх читачів, а й приверне увагу нових.


Є ще ідеї про деяких персонажів. Хотілося б написати про них невеличку розповідь. Пишіть про кого цікаво було б прочитати саме вам. А щоб не пропустити новинки і найцікавіше, підписуйтесь, натиснувши "Відстежувати".