Частина без назви

Мої кроки гулко відлунювали в коридорах Верховного магістрату Даразії. Ніхто мене не зустрічав, а проводжав мене на аудієнцію до Верховного маленький магічний світлячок. На диво й у приймальні, й в коридорах було безлюдно. Я йшла і не поспішала, крутила головою навкруги, розглядала, бо чи доведеться ще колись побувати тут. Можливо колись буду розповідати своїм дітям, як я була на аудієнції у Верховного чародія Даразії. Тому мені дуже важливо усе запам'ятати. Від таких думок стало самій смішно. І якщо спочатку мені було лячно, то зараз я сама собі посміхнулася, задерла вище голову і прискорилась. Зрештою, я що ніколи не бачила розкоші й величі палаців?

Світлячок довів мене до величезних, гарно різьблених дверей. Вони були за вширш такі, що крізь них проїде екіпаж, а вгору сягали стелі. Перед ними мій провідник зник. Далі, судячи з усього, я сама. Двері легко піддалися і я опинилася у просторій залі. По колу стояли м'які крісла і диванчики, а у самої дальньої стіни ще одні двері. Біля них стіл. За столом сидів чоловік, нахилив голову і щось вичитував у паперах.

-Доброго дня, шановний! Мене звуть Маліка Ясна і в мене призначено на дванадцяту годину. -Чоловік голову не підняв.
-Проходьте. На Вас вже чекають.- І продовжив займатися своєю справою.

Дивно. Невже їх тут не вчать правилам етикету? Чи мене навмисно так приймають, щоб показати мені моє місце?
Я сміливо пройшла до дверей і відчинила їх.

-А ось і графиня! Проходьте, Маліко, - почула я знайомий голос.

В кабінеті Варховного зібралося доволі шановне товариство. Я навіть трохи розгубилася. Магістра Тутовича була дуже рада бачити, хоча і не розуміла, по якій він причині тут знаходиться. Посміхнулася йому привітливо і вдячно.

Зі знайомих мені людей тут були також королівський чародій, пані Тарун-цілителька з вигорського магістрату і герцог Акселен Шурайський, власною персоною. От що він тут забув? Настрій відразу погіршився. Проте я вдала, що все нормально і привіталася.

У голові стола сидів вже немолодий чоловік увесь сивий, з довгою бородою, яка діставала чоловікові до грудей. Волосся також було довгим, наскільки я не бачила, воно було зібране у хвіст, який ховався за спиною. Колись, ще в Академії, мені один студент розповідав, що Верховний чародій ніколи не підстригається і не голиться, бо так він втратить свою магію. У довгому волоссі він береже силу. Не знаю чи це правда, чи ні. Та я відразу зрозуміла, що цей чоловік саме Верховний чародій. Мені було трішки соромно, бо я не знала, а ні його ім’я, а ні правильного звернення до такої важливої людини.

-Доброго і Вам дня, Маліко! Нехай магія Вас ніколи не покине! Я, Герман Старицький, Верховний чародій Даразії. Сідайте навпроти мене. Крім відомих Вам людей ще присутній професор магії життя Іраній Зоря і ми ще чекаємо…, -двері відчинилися і зайшов магістр Куций, мій куратор з Академії, -а ось і він. Добридень, магістре, проходьте. Для Вас тут стілець.
-Доброго усім здоров’я і нехай магія вас ніколи не покине. -Привітався мій колишній куратор.

Коли вже всі розсілися і всі з усіма привіталися, перейшли нарешті до справи. Я розуміла, для чого усі зібралися. Обговорити мене, обдивитися і вирішити, що далі робити зі мною.

Знаєте, що роблять з чародійками, які не вміють контролювати свою магію? Вірно, у них цю магію забирають. А що потім? А потім, якщо пощастить, то жити звичайним життям без магії. Або залишившись без магії, чародій залишається і без життєвих сил, він просто вичерпує себе і вмирає. Зараз ці поважні й не дуже чародії вирішували мою долю.

-Вона ніколи не була старанною студенткою. -Повідомив усім магістр Куций, -я взагалі дивуюсь, як так вийшло, що вона отримала таку силу. Може розповісте, Ліко?
-Зачекайте з висновками,- перебив його мій любий магістр Тутович, -я знаю графиню виключно з іншої сторони. Вона дуже старанна, людяна і її магія життя надзвичайно сильна, я б сказав, могутня. Резерв надзвичайно місткий. Цілительська магія формує її характер і чуйність до людських страждань.

Я вдячно посміхнулась магістру.

-Чуйність?-обурено королівський чародій, -вона ледь не згубила усіх присутніх на королівському святі. Графиня зробила недієздатним лорда Болтова. Вона чародійка без жодної чародійської етики, без сумніву. Вона небезпечна для оточуючих.

Піднявся ґвалт. Присутні перебивали один одного. Здавалося, що сформувалося два табори. Один за мене, а один проти. Ще хоч іскра і почнеться бій. Хтось згадував усі мої промахи, починаючи з першого року навчання, а хтось навпаки, згадував усі мої досягнення. Королівський чародій горлопанив так, що аж вуха заладувало і вимагав суворого покарання. Тільки невідомий мені професор Іраній Зоря витримував паузу і споглядав на всіх.

-Професоре, зупиніться! Що за істерика? Ви - людина з таким самовладанням, а зараз я Вас не впізнаю, -сказав своє слово і герцог. -Нумо дивитися правді у вічі. Лорд Болтов це ще та мерзота. Не одна дівчина стала жертвою його домагань, не одний чоловік був оговорений цим недомірком. І те, що він наважився на святі його величності при усіх оговорити й образити графиню, вже говорить саме за себе. Я знаю графиню не один рік, -після цих слів більшість присутніх показали свої іронічні посмішки, натякаючи на наші з ним стосунки.

Я ж почервоніла й опустила очі долу.

-Я б попросив вас усіх втриматися від коментарів мого особистого життя. Я зараз далеко не про те. Я сподіваюся, що усі присутні поважають мене як магістра бойової магії й професора прикладних універсальних рішень? Тому я вас усіх запевняю, що графиня Маліка Ясна повністю контролює свою магію. Має з нею вже неабияку гармонію й опановує симбіоз універсальної магії й цілительської. Питання в іншому, як цілителю вдалося сконцентрувати такої сили прокляття? Є в когось припущення?

Ого! Я й не знала, що Акс… Стоп! Ніяких більше Аксів! Герцог Шурайський! І тільки так. Я не знала, що він вчений і науковець. Для мене несподіванка.

-Пропоную провести низку випробувань,-вніс пропозицію той самий професор магії життя Іраній Зоря.
-Графине, я теж хочу особисто впевнитись в деяких заявах. Зараз ми усі пройдемо до Залу Магії. І там проведемо перевірку. Прошу усіх за мною!

Усі піднялися і пішли за Верховним. На виході він повідомив своєму секретареві про напрямок нашого руху і попросив принести скан моєї особистої справи до Залу Магії.