Залізне серце дому загорається і знову погасає раз на рік в котельній. Рипка підлога прогинається від осінньої вологи. Хто жив у цій так мудро побудованій країні між вікнами на захід і на схід, між стінами на північ і на південь? І хто тут житиме за дня, коли одного разу нас не виймуть з шафи? І ким бавитимуться ті, хто дістає нас з шафи уночі, коли ми будемо їм більше не до серця? Чи й ті забавки будуть так само чутливі до краси? Куди подінеться тоді наша крихка порцелянова старовина, так ретельно записана на висушеному листі?