Листяні хроніки

листяні хроніки (8)

Ми вибрали з усіх музичних шкіл найпрохолоднішу і з найбільшими роялями. Лаковані, округлі і лункі, вони сплять на сценах, за вікном заввишки на всю стіну періщить дощ, спадає ніч, біжать кудись люди без парасольок, і ніхто не турбує струн, не натискає розтоптані до дірок мідні педалі, не скрикує із крісел з протертою біло-червоною тканиною. Усі кудись пішли. Вусаті дядьки в камзолах дивляться з портретів. Ледь чутний дзвін великої зали. Гранітний вхід і мармурована підлога. Плити, лункі, як музичний інструмент. Рипить струна музичного паркету. Хтось хихоче у темному відрозі коридору. Білі привиди прибиральниць снують уздовж стін. У шурхотах причаївся віковічний спокій.

 

Чудовий старовинний дім із округлою башточкою, місце нікому не показаних утіх із залами, призначеними для мовчання, і коридорами, присвяченими чеканню. Коштовні речі на найтоншому папері виносять на короткий час, показують на хвильку і ховають на місяці у темні підземні нори.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше