Поступово виростаєш у себе, як деякі пси – у свою шкіру, займаєш простір, відведений тобі світом. А далі вже легко, бо залишається устаткувати свою нескінченність між собою і не-собою, обладнати хідники уздовж і поперек себе, аби находитися досхочу, доки ти є.
Забути все. Віддати свої книги. Хай обважнілі літери свинцю не тиснуть сторінки. Літати, як безмовна муха, у безмежному просторі кімнати.
Книжки лише такі, аби були без літер. Книжки для споглядання. Книжки без змісту, але з чудовим папером. Книжки із нотних знаків, ієрогліфів, і не вживаних ніде шрифтів.