Листяні хроніки

Листи з себе (6)

І хочеться все кинути, аби ти писав свої пташині вірші, у яких усе, що з нами ще не сталося, не станеться ніколи. Робити все, аби твої співи на пташиних мовах осипалися пір’ям із невидимого птаха. Чинити так, щоб ніщо зі сказаного тобою ніколи не забулося, аби все збереглося в моїй глиняній пам’яті, ніби відбиток твоєї руки.

Назарій Назаров

Подобається

#4534 в Сучасна проза
#5900 в Фентезі

У тексті є: спогади, музика, природа

Відредаговано: 25.07.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись