Життя, прожите разом – це як рятівне протверезіння від себе самого, від своїх роками вигадуваних звичок, від родинних снів.
Змінити день, змінити час на інший, потрапити в іншого себе, прийти до себе в гості на вчорашній вечір, і повернутися додому, який тепер такий великий, що вистачить на всіх, хто схоче про нього згадувати через багато літ.