Привіт барига, молодий юначе,
Чи знаєш ти, що твоя країна плаче?
Що твій мир береже в окопі людина,
Яку вдома чекає маленька дитина,
За якою плаче ночами мати,
Від тривоги кохана не може спати.
Як батьки від снаряду втрачають дитину...
А ти в цю мить продаєш одежину,
Яку збирали «з усього світу по нитці»
Та по кожній українській домівці.
Десь там у підвалі пайок просять діти,
А ти бізнес на цьому плануєш відкрити.
Вся країна повстала своє захищати
А ти українцем можеш себе назвати?
Прошу, досить на горі війни наживатись
В тебе є шанс ЛЮДИНОЮ залишатись.
Відредаговано: 21.09.2022