"Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!"
Я промовлю собі ранком,
Тримаючи в долонці
Щирий промінь віри і надії,
Що збулись всі наші мрії!
Що у чистім, вільнім полі
Ми гуляємо з дітьми поволі.
Що над нами мирне небо!
Хіба більшого нам треба?
І плекає свого сина мати,
Щоб країну тільки розвивати.
І чекає рідного свого кохана,
У весільню сукню вбрана...
Полями, горами, селами, містами
Україна вільна! Перемога з нами!
І ранкові думи ці у вись злітають
Кожного молитись надихають
За рідну землю, мир і спокій нині
У наші серцю любій УКРАЇНІ!
Відредаговано: 21.09.2022