Листівки з душею
Епілог
Минають роки. Космос не змінюється — він залишається таким же холодним, нескінченним і байдужим. Але для деяких людей він стає зовсім іншим.
Листівки продовжують з'являтися. Іноді це лише спогад, який приходить уві сні. Іноді — випадкова зустріч на віддаленій станції чи в занедбаному секторі. Але тепер ці спогади більше не вбивають. Вони стають частиною людини — її шрамами, які вона більше не намагається приховати.
Вона навчилася жити зі своїми гріхами. Вони не зникли, а перетворилися на частину її мудрості. Вона більше не намагається бути «чистою». Прагне просто бути справжньою.
Вона знає: за кожним великим болем ховається можливість прощення. Вона знає, що навіть після найстрашнішого вибуху настає тиша, у якій можна нарешті почути себе.
І десь далеко, на планеті, яка колись слугувала їй в'язницею, дівчинка-душа продовжує чекати. Вона знає, що кожна історія має свій фінал, але кожна історія також має право на новий початок.
Адже справжня подорож починається не тоді, коли ти вирушаєш у космос. Вона починається тоді, коли ти нарешті дозволяєш собі повернутися до самого себе.
#909 в Сучасна проза
#457 в Фантастика
Відредаговано: 27.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
