Листівки з душею
ВСТУП
Тиша на технічній станції не була порожньою. Вона виявилася важкою, наче застигла смола, що заповнювала кожен міліметр металевих коридорів. Це був не той спокій, який приносить відпочинок, а гнітюче затишшя, що тиснуло на барабанні перетинки, нагадуючи: ти тут сама. Тільки ти й монотонний, низькочастотний гул систем життєзабезпечення, який став твоїм єдиним серцебиттям.
Вона стояла біля ілюмінатора, дивилася вниз на планету, яка пульсувала під нею золотом і лазур'ю. Спостерігала за цим вируванням життя, але не відчувала його. Для неї цей світ залишався лише набором координат, фізичних параметрів і температурних режимів.
Піднесла до губ чашку. Кава була чорною, міцною, але дівчина відчувала тільки тепло кераміки та механічне зволоження горла. Жодного смаку. Жодних кольорів. Більше не існувало нічого, крім функцій.
Вона була баластом. Людиною, яку списали не через слабкість, а тому, що вона стала занадто «правильною».Перетворилася на ідеальний інструмент, у якого відбирають здатність відчувати наслідки власних дій.
Вона ще не знала, що цей застиглий світ — лише ілюзія. Не здогадувалася, що під нею розгортається історія, яка змусить її знову відчути смак кави, тепло людської долоні й, зрештою, нестерпний, очищувальний біль від власного минулого.
Вона просто існувала. До першої листівки.
#638 в Сучасна проза
#269 в Фантастика
Відредаговано: 16.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
