Віра

Наче це був бути звичайний перший день у школі. Знайомство з однокласниками, вчителями, але щось сьогодні все йде не так у всіх. Навіть у людей повністю не пов'язані зі школою.

Кабінет медсестри

-Ганно Романівно, у вас тут мій Вадим?- ще не зайшовши в кабінет запитала Ірина Миколаївна.

-Ні, сьогодні до мене ніхто не заходив.-з подивом у голосі сказала медсестра.

-В сенсі, Вадим відпросився у мене з уроку хвилин сорок назад..-трішки прикрасивши ситуацію сказала вчителька, щоб не задавали непотрібних питань.

-Ну в такому, це перший урок та перший день, в такий день погано всім, але для мене також подив, що поки тихо-одразу замовкнув Ганна, бо як тільки кажеш в голос, що все класно, все стає як у найгірший спосіб.

-Можливо ви виходили з кабінету?-Ніяк не могла заспокоїтись Іринка. Так її називали всі в школі від колег до дітей.

-Ні я сиділа тут весь час, бо заповнювала документи по медикаментам і я точно впевнена, що тут було тихо і ніхто не ходив.

-Добре, дякую, мабуть я не правильно зрозуміла Вадима..

-Ірино Миколаївно, передайте Яні Люльчак, щоб принесла всі довідки, бо у мене немає жодної.

Але Ганна Романівна відповіді уже не отримала, бо Ірини в її кабінеті вже не було, залишився тільки приємний аромат парфумів.

-Ну де він? Чому таке постійно трапляється зі мною, чому цей день не може пройти спокійно. Іринка поки роздумувала вже обійшла всю школу, зайшла в учительську, сходила до завуча, навіть запитала нового охоронця, але це не дало жодного результату. Вона вже не знала куди йти, бо зривати урок не хотілося. Але як тільки вона уже хотіла дзвонити своїй колезі та подрузі, вона просто налетіла на Вадима.

-ЧОМУ ТИ НЕ НА УРОЦІ??? ДЕ ТИ ВОДИВСЯ??? ЧОМУ Я ПОВИННА ТЕБЕ ШУКАТИ??? ТИ МАЛА ДИТИНА???-Ірина Миколаївна вивалила все, що могла на Вадима, цей монолог тривав хвилин п'ять.

-Вибачте, я забув форму...-не знав, що сказати на своє виправдання Вадим.

-І де вона?

-Ось.-Вадим підняв пакет зі своєю формою на рівень очей Ірини.

Вона не знала, що й додати, бо просто хотіла піти заспокоїтись.

-Добре йди на урок, не буду затримувати.

-Добре, до побачення.

Вадим не міг зрозуміти чому Іринка так різко відреагувала, бо він до цього часто прогулював і вона на це не звертала уваги поки були записки або вона його бачила хоч раз на тиждень. Можливо щось змінилося або сталося в неї? Але треба було йти до спортзалу, бо як ніяк Вадим не міг прогулювати, він пообіцяв. Від входу до спортзалу йти не довго, але урок скоро почнеться, а запізнюватись до Толіка не хотілося, це вчителя фізкультури, який вів у Вадима з першого класу, і це мабуть єдина людина, яка підтримала Вадима, коли сталася ситуація з його сестрою. 

Так пройти роздягальню, тепер коридор, так поворот ліворуч, їдальня, тоді ще один поворот ліворуч, кабінет літератури, сходи, тепер тунель, і все ось вхід. 

Так почекайте, ачому замкнено, ще не початок уроку, я встигаю. Вадим ще разів п'ять потрусив дверну ручку, але вона ніяк не піддавалась. Вадим не знав, що робити, відносини з однокласниками у нього були м'яко кажучи погані, тому він навіть не знав кого просити на допомогу. Але поміч прийшла звідки не очікували, з роздягальні вийшла Аліна разом з Яною, в цей момент Аліна щось дуже наполегливо та емоційно розповідала Яні, але по обличчю Яни було зрозуміло, що їй не цікаво. І Вадим зрозумів це шанс, він грюкнув по дверях, і його побачили. Він закричав:

-Відчиніть.

Дівчата подивились на двері та закричали йому

-Тут немає ключів.

-Чорт-вилаявся Вадим. 

Але Аліна прутко дістала з волосся неведимку, попорпалась у замку, щось була поки його відчиняла, і не знаю або удача прийшла на бік Вадима двері тихо відчинилися.

-Тихо. У нас нова вчителька по фіз-рі. Це її правила. - пошепки сказала Алінка.

-В сенсі новенька?

-Ну Юлія Едуардівна, вона нова наша вчителька, в Тольку перевели в інший ліцей. 

-Капець, а що за правила? 

-Ну за 10 хвилин до уроку двері зачиняються. Тоді ніякої їжі, прикинь, вона викинула цілу шаурму Іллі в смітник. Тоді ніяких шорти до весни і щось ще, але я офігіла коли вона сказала, що всі повинні бути без мейка, яка їй різниця? Це моє тіло, що хочу той й роблю...- Тепер зрозуміло чому Аліна була така розлючена, Вадим уже не чув, що казала про косметику Аліна, вони всі принишкли бо почули, як відкрилися двері з жіночої перевдягальні. 

Вадим різко поглянув на себе Яну, та вони вдвох влетіли в чоловічу перевдягальню, не встигнувши забрати Аліну, бо вона стояла далеко від них. Вадим не міг зрозуміти, що його притягує в цій Яні, вона постійно мовчить, та нічого не робить, але його тягне до неї.

-Аліно, чому не змила макіяж і чого ти тут стоїш?-почув Вадим незнайомий жіночій голос.

-Я шукала серветку, щоб витерти його -перше, що прийшло в голову сказала Аліна.

-Тут? І де ти її шукала?-Білч них не було жодного рюкзаку або сумки, стояла лиш корзинка для сміття- В смітнику?

-Ні,я викидала уже серветку...-Не змогла нічого іншого сказати Аліна.

-Щоб через хвилину стояла в спортзалі. А я поки пішла по ваш журнал. - Юлія Едуардівна, протягла ключі до замку, але двері відчинилися від її поштовху руки, бо уже не були замкнені - Почекай, а чому двері відчинені?

-Прийшла прибиральниця.-Випалила Аліна і побігла в сторону сторталу. Юлія вже її не зупиняла і пішла по журнал. 

Яна різко відштовхнула Вадима від себе, бо він кріпко прижимав її до стіни.

-Відпусти!!!- зашипіла Яна.

-Вибач-тільки, що й міг сказати Вадим, але Яна уже побігла у спортзал.

Вадим швидко перевдягнувся та також зайшов до нього. Через мить зайшла шатенка з кадрами очима і представилася тією ж самою Юлією Едуардівною. Провела перекличку, і особливу увагу звернула на Вадима, він не міг зрозуміти чому, тоді ще раз повторила свої правила та розпочала урок. Вона сказала усім бігати, але сказала Вадимові підійти до неї.

-Ти Катраман?