Про все потрохи

Знову зимові канікули. Цього разу вони пройшли набагато краще, не вимикали світло. Дана знайшла серіал, який дивилась довгими холодними вечорами,  в тік тоці натрапила на відео як з атласної стрічки зробити троянди  та зрозуміла, що їй терміново потрібно спробувати. Одна за одною виходили квіти, так і до цілого букета не далеко. А такий букет це гарна ідея для подарунка, самі знаєте кому. 

Декілька троянд було зроблено з золотими вставками, але стрічка швидко закінчилась, а більше такої знайти не виходило, тому інші будуть просто червоні. Три тижні пройшли надто швидко, свята(на які були відкриточки у вайбер) і справа яка приносила задоволення, і релакс під серіальчик. Букет з 35 квіток вийшов навіть кращий чим було заплановано(зробити 101 не вистачило б ні терпіння, ні стипендії). Але коли ж його подарувати? Скоріш за все на 8 березня (тільки уявіть вже рік часу пройшов з моменту першого вірша).

 В коледжі вже почалось навчання, все було звично. 
Учнівське самоврядування з нагоди 14 лютого придумали розмістити на першому поверсі скриньки, куди можна було кинути валентинку і викладачам також. Те, що наша студентка і зробила.  

Підпис:" Світу не грозить сонячне затемнення, бо ви все осяєте своєю красою" - вирішила трохи нагадати про себе Дана, бо щось нічого цікавого за останні тижні не відбувалось. 

Лютий майже закінчився, це означало, що через пару днів настане весна, а в березні в Дани день народження і вона без сумніву знала, що картинка у вайбер точно буде (перше то прийде нагадування таки в самому вайбері, друге викладачка записала цю дату собі в календар на телефоні).

" Привіт, в понеділок де у вас пари"- спитала муза, (ще тиждень до події, а вона вже питає). 

"Понеділок, ееее.. на базі, психіатрія, а що?"- вопше не в'їхала Дана. 

"Можливо будуть в коледжі, бо ваше ДН в неділю ж виходить" - додала викладачка і поспішила в навчальну.

"Реально в коледжі, капець переносити пару цілій підгрупі через мене, головне, щоб вони про то не знали, бо якщо на базі можна піти у відділення щось нове побачити, або банально не відповідати на тему, то тут таке не прокатить. І усна відповідь буде, і тести, все як методичка пише" -  подумала студентка.

А ввечері викладачка ще надіслала таке запитання:

" Чи їдете на вихідних додому?" 

Шок, це просто шок. Що ж це має бути, варіантів і здогадок 0, хоч би один натяк був. Але ясно одне, ця жінка щось точно придумала. 

Скоріше б закінчився цей тиждень, бо то нереально цікаво, в деякій мірі страшно. Спочатку запитання про коледж потім вже про вихідні, вона й сама напевно ще не може оприділитись.