Листівка, що мала залишитись анонімною назавжди

Гірка кава, яка найсолодша



Спілкування виходило на новий рівень, починаючи від привітань на свята(тепер я знаю їхні дати, бо раніше пам'ятала тільки декілька основних) до розмов на коридорах коледжу, звертань моя красуня, сонце, золото і компліментів: "Ви як завжди прекрасно виглядаєте" і навіть будо зроблено спільне фото. І при кожній зустрічі обійми,(а я думала, що то одноразова акція) і коли мені було на початку якось незручно підходити, коли збоку ще є хтось, то для моєї музи(згодом дізнаєтесь чому я так написала) було абсолютно все одно з ким я стою, і це мені так подобалось.На цьому моменті вже можна було вважати, що ми друзі, як думаєте? 

Під час одного з діалогів Дана сказала, що потрібно піти на каву, на що була відповідь: "Так, обов'язково". В це було важко повірити, бо пар разом вже не було, а бар'єр викладачка і студентка в голові дівчини ще був. 

Цей день настав, розмовляючи на коридорі звучить запитання: "Можливо підемо до мене в кабінет?" 

"Йдемо"- без всяких сумнівів сказала Дана, не знаючи що буде далі, вона була готова вчити механізм дії бета-блокаторів, виписувати рецепт на знеболюючі, та хоч складати коробочки від препаратів. 

І говорячи так на запитання: " Чи зробити вам каву", вона розуміла, що взагалі її не вживає, але в той момент це було не важливо. 

"Скільки цукру покласти?" 

"Три ложки, будь ласка". 

Декілька хвилин і кава на столі. 

"Зробивши один ковток, я розумію, що то вам не капучино з АТБ, яке я могла деколи випити, то кава у всіх її якостях, міцна терпка, так ніби і не було в ній того цукру. Вона гірка, але водночас найсолодша, бо за столом з якою людиною я її п'ю, це мало велике значення"- розповідає Дана. 

Часу було на так багато, але дещо для себе вона зрозуміла, наприклад те, що відкриточку викладачка зберегла у своїй шафі(чисто теоретично могла ж і викинути) і це означало, що можна продовжувати.В кінці, коли обом потрібно було йти студентка запитала:

"А коли у вас День народження?" 

То було дуже несподіване запитання, що у викладачки аж стаканчик кави  випав з рук. Але відповідь все ж прозвучала.

Теплі обійми і гарного дня-  приблизно так закінчився семестр навчання на третьому курсі.





 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше