Листопадна мелодія

Люди...

Якими будуть люди?

Колись, здавалося, ми були молодими,
І світ стояв, не рухавсь ні на мить.
Діти росли, батьки старіли, а ми
задумувались: "Як створився світ?".

Ми думали: "Якими будуть люди?
Мабуть, що добрими, а може й злими.
Багатими та й бідними можливо,
і може все ж таки ще будуть людяними..."

Та люди стали зовсім не такими,
зажерлись і сидять собі самі,
в своїх думках, у телефонах "милих",
не бачать світу і природньої краси.

Ми думали: "Якими будуть люди,-
можливо стануть іншими на мить?"
Та люди геть не стали "молодими",
думки пусті, - лиш вітер в голові.

Мабуть, настав цей час прощатись,
З цим світом, з такими людьми,
Або просто мозок відключати,
І жити далі, далі в самоті.

Потрібно нам не забувати,
важливість кожного із нас.
Навчіться люди пробачати
І не втрачати дарма час!

Допомагайте всім і всюди,
цим ви не втратите свій час.
Щасливі тоді будуть люди,
І згодом ви, бо це для нас.

Не забувайте, хто ви,
ким були й що мали.
Можливо, це не змінить
вас, та залікує рани.

Можливо, це підніме вас на ноги,
ви станете сильніші, ніж були.
Я думала: "Якими будуть люди?",
а люди стали зовсім не такі...

Подобається

#4090 в Сучасна проза
#4382 в Різне
#998 в Поезія

Відредаговано: 14.05.2024