Промінь
Ранкове сонце у віконце кидає,
промінь золотий, а я зловив його і думав:
"Ну що ж робить з ним на землі?".
А промінь щиро посміхнувся і каже:
"Друже чарівний, я надусе хотів би
край твій і рідну землю зрозуміть,
бо тут у тебе магія усюди,
усе живе і квітне на очах.
Ви ввічливі і добрі люди,
несете мене у серцях,
ви любите свою країну,
і я люблю її тепер..."
Був промінь в багатьох країнах,
та надусе вподобав Україну.
#4094 в Сучасна проза
#4385 в Різне
#998 в Поезія
вірші. війна. смуток. надія. любов..., життя та любов до природи і рідної землі, люди. рідні. друзі. сім'я.
Відредаговано: 14.05.2024