Листи від Мар'яни
Глава 2. Іван і натяки нового дня
Після кількох годин у крамничці я вийшла на вулицю й помітила Івана, що йшов до ринку. Його простий, щирий погляд миттєво підняв настрій.
- Привіт, Мар’яно! - усміхнувся він.
- Привіт, Іване…
Ми йшли брукованою вулицею, розмовляючи про роботу, погоду, тварин. Його увага зігрівала серце.
- Мар’яно, ти така працьовита, і не лише в крамничці, - сказав Іван, взявши мою руку. - Я захоплююся цим.
- Дякую, Іване… - тихо відповіла я.
Кожен простий момент з ним здавався особливим, навіть серед шумного ринку. Я відчувала спокій і тепло поруч із ним. Повершувшись додому, я не помітила як одразу заснула.
Наступного ранку місто прокинулося під шум возів і кроків перехожих. Я йшла до крамнички через центр, коли зустріла Ганну.
- Ранок, Мар’яно! Може, сьогодні тобі пощастить? - підморгнула вона.
- З ким? - здивовано запитала я.
- Не знаю… - сміялася вона.
У крамничці бабуся вже чекала мене:
- О, ранкова пташко! Сьогодні багато листів. Готова?
- Так, бабусю.
Я відчула тепло, запах паперу й тишу крамнички - тут можна було забути про все.
- Молодець! - посміхнулася бабуся. - Але не забувай, що й твоє серце теж потребує уваги.
Я тихо засміялася, серце трохи здригнулося.
#759 в Молодіжна проза
#221 в Підліткова проза
#5861 в Любовні романи
#168 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 09.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
