Листи у минуле

Лист 2. Кумир

Твій голос оперний і ніжний,
Простір мій заполонив.
Образ темний і печальний
В розум мій красу впустив.

Граціозність і манерність
Мою творчість цим відкрив.
Не любов була — залежність.
Мрій і радості прилив.

Я завдяки тобі старалась
По слідам хотіла йти.
В твоїх піснях я забувалась
Спалювала всі мости.

Лікувалась і ховалась
Від реальності брудної.
Ніколи я не зупинялась
І це дійшло до параної.

«Не бути такою як вона»
В голові мені казали.
І твій голос як стіна
Де всі разом, вперед штовхали.

Я дякую тобі за все
Настав момент вже відпустити.
В минуле вітром віднесе.
Цей лист. А я йду далі жити.

Подобається

#1607 в Різне
#299 в Поезія

Відредаговано: 13.07.2025