Листи самотності

Лист від Самотнього Дуба

Привіт дівчино, Я — старий дуб, що стоїть на пагорбі, де вітри співають свої одвічні пісні. Мої гілки тягнуться до неба, а коріння глибоко в землі, але серце моє, як і тисячі інших, знає, що таке самотність. Я шепочу саме тобі, бо ти, мабуть, теж відчувала той тихий щем, коли світ навколо гомонить, а всередині — тиша.

Тисячі одиноких сердець б’ються в унісон, хоч і не знають одне про одного. Кожне з них, як листок на моїх гілках, тремтить від подиху вітру, але тримається, бо вірить у щось більше. Я бачив, як зорі падають, як дощі плачуть, як люди проходять повз, ховаючи очі. І кожен з них несе свою історію — як гілку, що гнеться, але не ламається.

Моя самотність — це століття тиші, коли лише птахи та вітер складають мені компанію. Але в ній є краса, бо вона навчила мене слухати. Слухати шепіт трави, спів птахів, і навіть твої кроки, коли ти проходиш повз. Тисячі сердець, як і моє, чекають моменту, коли хтось зупиниться, подивиться вгору і побачить їхню тиху силу.

Дівчино, ти не одна. Твоє серце — як мій листок, що гойдається на вітрі. Воно може бути самотнім, але воно живе, воно прагне, воно співає свою унікальну пісню. І десь там, серед тисяч інших, є ті, що відгукнуться на твій ритм. Не бійся своєї тиші — вона лише пауза перед новою мелодією.

З теплом і вірою в тебе,

Твій Самотній Дуб

Маленька Мія

Подобається

#1307 в Сучасна проза
#1142 в Різне

У тексті є: самотність і емоційне здоров'я, стосунки та сім'я, психологія та саморозвиток

Відредаговано: 19.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись