Листи до небесної варти

Вступ

Я написала цю книгу за одну ніч ...Коли за вікном знову гули «шахеди», розриваючи темряву, а телефон у руці здригався від чергового сповіщення про тривогу. У тій натягнутій тиші я раптом задумалася: а якими вони були до того, як усе це почалося? Хто вони, що вони робили, яку каву пили, про що мріяли, як сміялися з друзями, перш ніж одягнути піксель і стати нашою незламною вартою?

Книга народилася з болючого розуміння того, що ми не маємо права забути жодне їхнє життя. Це художні листи-звернення — збірні, але пропущені крізь серце голоси матерів, коханих, доньок і побратимів. Усіх тих, хто чекає, пам'ятає і говорить із ними крізь час та відстань.

Тут немає вигаданих закручених сюжетів чи сухих біографій. Тут є лише вічність і спроба відповісти на запитання: якими вони залишаться в нашій пам'яті назавжди?

Відкладіть усе. Вслухайтеся в нічну тишу. І прочитайте ці сторінки серцем.

Віка Феденко

Подобається

#384 в Сучасна проза
#208 в Різне

У тексті є: пам'ять

Відредаговано: 17.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись